Клейнода - історичний максимум знань [НМТ]

Розпродаж майна розкуркуленого селянина Мартиненка в село Удачне Донецької області, 1930-1932 pоки.

𓌉 КЛЕЙНОДА - (натисни, щоб перейти до каналу)

#Колективізація #НМТ

​ ЧАСТИНА 6. Недійсний посів зерна та неефективні зернозаготівлі у планах Сталіна.

Великий знавець насильницьких методів, Сталін зі своїми поплічниками був, проте, надивовижу безпорадним, коли йшлося про обробку землі. Часто партійні активісти, що очолювали колгоспи, наказували сіяти неприйнятні для даної місцевості культури.

▫ Як і в промисловості, вони часом впадали в гігантоманію, створюючи величезні й некеровані агропідприємства. Через відсутність відповідних засобів транспорту велика кількість заготовленого збіжжя або псувалася, або ж його знищували щури. Що відчутнішою була нестача тяглових тварин, багато з яких захворіли раніше.

▫ Однак урядові чиновники були впевнені в тому, що зможуть поставити достатню кількість тракторів, щоб компенсувати нестачу коней і волів. Та виробництво тракторів дуже відставало від плану, а багато з тих, що були все ж доставлені, майже одразу виходили з ладу. В результаті у 1931 р. майже третина врожаю зерна була втрачена під час жнив; до 1932 р. площа посівів на Україні зменшилася на одну п’яту. Начеб цього було мало, у 1931 р. Південь України охопила посуха.

​▫ Усі ці чинники призводили до невпинного погіршення становища. Але вирішальним із них була безжальна сталінська політика зернозаготівель. Нагально потребуючи зерна для фінансування індустріалізації, режим, незважаючи на скрутні умови, нав’язувати селянам великі плани заготівель.

▫ Через нестачу зерна для одночасного задоволення й вимог уряду, й потреб селян у 1931 р. українські комуністи благали Москву зменшити плани. Погодившись на їх незначне скорочення, Сталін, проте, встановив нові, що були також нереально високими. Щоб забезпечити збір необхідного режимові зерна, Сталін вирядив своїх перших заступників Вячеслава Молотова й Лазаря Кагановича для нагляду за зернозаготівлею на Україні. Знову для конфіскації збіжжя мобілізували партійних активістів.

▫ Очевидно, багатьом із них забракло духу на таку справу, оскільки в цей час було звільнено близько третини працівників, які перебували на відповідальних посадах у колгоспах. Для підтримки активістів радянські чиновники використовували регулярні війська та підрозділи ОДПУ, які безжально громили села, що відмовлялися віддавати продукти. Експропріювали навіть насінне зерно, необхідне для сівби наступного року. Попри всі ці заходи під кінець 1932 р. режимові вдалося зібрати лише 70% запланованого.

▫ У промові, виголошеній у січні 1933 р., Сталін наказав партійному апаратові подвоїти зусилля:

«Не дозволяйте, щоб вашу увагу відвертали всілякі фонди і резерви, не забувайте про основне завдання: розгортайте кампанію зернозаготівель... і прискорюйте її. Першою вашою заповіддю є виконати зернозаготівлю».

𓌉 ​КЛЕЙНОДА - (натисни, щоб перейти до каналу)

#Колективізація #НМТ

Жінки голосують за вступ до колгоспу.

𓌉 КЛЕЙНОДА - (натисни, щоб перейти до каналу)

#Колективізація #НМТ

​➙ ЧАСТИНА 6. Реорганізація сільського господарства: другий етап.

Відступ Сталіна дав змогу стабілізувати становище на селі. Однак незабаром стало ясно, що це був лише тимчасовий маневр і що режим мав намір продовжувати насильницьку колективізацію, але застосовуючи іншу тактику. Новий підхід полягав у тому, щоб економічно унеможливити індивідуальне господарювання. Селянам, що виходили з колгоспів, часто не віддавали їхній реманент і ту худобу, що вціліла. Вони отримували убогі наділи, які тяжко піддавалися обробці, в той час як за колгоспниками зберігали найкращі землі.

▫ Оподаткування індивідуальних господарів збільшили у два-три рази, а колгоспників звільняли від податків. До того ж і далі існувала загроза, що найбільш упертих і непокірних селян могли оголосити куркулями й вивезти. Внаслідок усього цього багатьом селянам не лишалося нічого іншого, як вступати до колгоспів.

▫ На останню у 1932 р. припадало 70% усіх господарств, а до 1940 р. майже всі селяни України перебували у колгоспах, яких налічувалося 28 тис.

​▫ Хоч теоретично колгоспи належали селянам, вони були зобов’язані поставляти державі визначену кількість продуктів і підлягали державним чиновникам. Лише після того як колгосп виконає повинність перед державою, його членам дозволялося розподіляти решту продуктів між собою.

▫ Менш члени радгоспи по суті являли собою державні сільськогосподарські підприємства, де робітники працювали як наймана сила; поряд із цим технічну допомогу колгоспам забезпечували машинно-тракторні станції (МТС).

▫ Іншим засобом примусу селян служила державна монополія на трактори та іншу сільськогосподарську техніку. Власне, вся ця система будувалася таким чином, щоб дати режимові не лише економічну, а й політичну владу над сільським господарством і тими, хто працював у ньому.

𓌉 КЛЕЙНОДА - (натисни, щоб перейти до каналу)

#Колективізація #НМТ

Активістки під час хлібозаготівель у селі Крушельці Вінницького району, жовтень 1931 року.

𓌉 КЛЕЙНОДА - (натисни, щоб перейти до каналу)

#Колективізація #НМТ

#Колективізація #НМТ

​➙ ЧАСТИНА 5. Наслідки першого етапу та наміри Сталіна щодо сільського господарства.

У випадку великих озброєних повстань селян уряд посилав на їх придушення регулярні війська та підрозділи ОДПУ.

▫ Найпоширеніша форма протесту зводилася до того, що селяни стали різати домашню худобу, не бажаючи віддавати її властям. Це явище набрало приголомшуючих масштабів: між 1928 і 1929 рр. Україна втратила близько половини поголів'я худоби. Багато селян утікали з колгоспів і шукали праці в містах. На велике розчарування радянських чиновників, бідняки та середняки, що поліпшили своє становище за непу, часто були найзапеклішими їхніми супротивниками.

▫ На підсилення чиновників режим посилав представників ОДПУ, що проводили арешти найбільш затятих опонентів і депортували їх до Сибіру. В обстановці такого насильства підпорядкування селян волі радянської влади було лише справою часу. До березня 1930 р. близько 3,2 млн селянських господарств України відступили перед загарбниками своїх сіл і понуро вступали до колгоспів, чекаючи дальшої долі.

▫ Не можна сказати, що страшне спустошення сільської економіки не стурбувало Сталіна.

▫ Несподівано 3 березня 1930 р. він опублікував статтю «Запаморочення з успіхів». Сталін проголошував у ній, що «корінний поворот до соціалізму на селі можна вважати забезпеченим».
А далі йшло таке твердження: «Неможливо насаджувати колгоспи силою. Це було б безглуздо і реакційно».

▫ Наміри Сталіна були очевидними:
По-перше, він давав партійним активістам зрозуміти, що слід на деякий час послабити темпи колективізації.

По-друге, звинувачуючи дрібних службовців, які слухняно виконували його настанови, Сталін намагався відмежуватися від страхітливих наслідків колективізації. Сприйнявши заяву Сталіна як відступ від політики колективізації, селяни зреагували відповідним чином і почали цілими натовпами виходити з колгоспів. За три місяці майже половина колективізованих селян на Україні повернулася до індивідуального господарювання.

𓌉 КЛЕЙНОДА - (натисни щоб перейти до каналу)
#Колективізація #НМТ

#Колективізація #НМТ

Вітаю, сьогодні публікуємо дописи о 18:00 та 20:00.

[!] Закінчення колективізації та початок «Хрущовської відлиги».

Зауваження для тих, хто є новеньким у нашій спільноті.

Вітаю, шанувальники нашого каналу. Зауважую для тих, хто нещодавно долучився і став частиною нашої спільноти, що в нас є збірник хештегів для швидкого користування каналом у закріплених повідомленнях, а також за цим посиланням – https://t.me/kleinodahistory/91

За завданням треба визначити імперію початку ХХ століття позначену на карикатурі, яка представлена на фотографії.

▪️ Її можна визначити за двома способами:

1. Знаючи географічні особливості, адже Венгрія (Угорщина), території Західної України (Галиція, Буковина), Балканського півострова (Хорватія, Боснія), Словакія, Чехія (Богемія та Моравія), Австрія (Тіроль) входили до складу Австро-Угорської монархії.

2. За другим спобом можна лише пам'ятати, що Австро-Угорська Імперія не витримала і розпалась, бо була багатонаціональною, де не було визначено рівноправ'я між народностями. До того ж народ ворогував між собою що і послугувало розпаду цієї імперії.

𓌉 КЛЕЙНОДА - (натисни щоб перейти до каналу)

#Першасвітовавійна #РозбірНМТ #НМТ

Усі події з тесту будуть позначені на мапі, а вже Брест-Литовський мирний договір та його зміст відповідно так іншії фотографії.

▪️ Існує така закономірність щодо поразок та виграшів сторін у цих подіях:

1. Галицька Битва (1914 рік) - перемогла Російська Імперія, внаслідок цього утворено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство у зв'язку з переможним результатом.

2. Горлицький прорив (1915 рік) - "Великий відступ" Російської Імперії, перемога Німецької Імперії, Австро-Угорщини.

3. Бій на горі Маківка (1915 рік) - перемога за Російською Імперією, проте ціною величезних втрат вдалось захопити гірську вершину. Варто ще запам'ятати, що легіон Українських Січових Стрільців (УСС) героїчно воював за австро-угорську армію.

4. Брусиловський прорив (1916 рік) - перемогла Російська Імперія.

𓌉 КЛЕЙНОДА - (натисни щоб перейти до каналу)

#Першасвітовавійна #РозбірНМТ #НМТ

𓌉 КЛЕЙНОДА - (натисни щоб перейти до каналу)

#Першасвітовавійна #РозбірНМТ #НМТ

​➙ ЧАСТИНА 4. Реорганізація сільського господарства: перший етап.

Громлячи куркулів, Сталін повів наступ проти селянства взагалі. Партійні активісти отримали вказівку негайно розпочати суцільну колективізацію. Накази Сталіна, нерідко туманні щодо того, як саме здійснювати ці масові перетворения, зате були цілком зрозумілими в одному: їх належало проводити швидко, незважаючи ні на які протести, труднощі й кошти.

▫Як правило, це відбувалося так: на село налітали партійні робітники, скликали збори, на яких погрозами змушували кількох селян створити колгосп. Партійний активіст нерідко кричав: «Хто проти колгоспів, той і проти Радянської влади. Ставлю на голосування. Хто проти колгоспу?» А тоді від усіх мешканців села вимагали передати колгоспу свою землю й худобу.

▫ Ці заходи викликали на селі бурю гніву. Селяни нерідко били, а то й убивали чиновників. Особливо поширилися так звані «бабські бунти» - повстання жінок, які вимагали повернення відібраної власності.

𓌉 КЛЕЙНОДА - (натисни щоб перейти до каналу)

#Колективізація #НМТ

Колгоспні збори, 30-ті роки ХХ століття, на теренах Полісся.

𓌉 КЛЕЙНОДА - (натисни щоб перейти до каналу)

#Колективізація #НМТ

«Бабські бунти» на території Новоград-Волинщини та області. У 30 роках ХХ століття.

𓌉 КЛЕЙНОДА - (натисни щоб перейти до каналу)

#Колективізація #НМТ

Вітаю, шановні шанувальники нашого контенту! Завтра о 10:00 буде викладено продовження про колективізацію.