​➙ ЧАСТИНА 5. Наслідки першого етапу та наміри Сталіна щодо сільського господарства.

У випадку великих озброєних повстань селян уряд посилав на їх придушення регулярні війська та підрозділи ОДПУ.

▫ Найпоширеніша форма протесту зводилася до того, що селяни стали різати домашню худобу, не бажаючи віддавати її властям. Це явище набрало приголомшуючих масштабів: між 1928 і 1929 рр. Україна втратила близько половини поголів'я худоби. Багато селян утікали з колгоспів і шукали праці в містах. На велике розчарування радянських чиновників, бідняки та середняки, що поліпшили своє становище за непу, часто були найзапеклішими їхніми супротивниками.

▫ На підсилення чиновників режим посилав представників ОДПУ, що проводили арешти найбільш затятих опонентів і депортували їх до Сибіру. В обстановці такого насильства підпорядкування селян волі радянської влади було лише справою часу. До березня 1930 р. близько 3,2 млн селянських господарств України відступили перед загарбниками своїх сіл і понуро вступали до колгоспів, чекаючи дальшої долі.

▫ Не можна сказати, що страшне спустошення сільської економіки не стурбувало Сталіна.

▫ Несподівано 3 березня 1930 р. він опублікував статтю «Запаморочення з успіхів». Сталін проголошував у ній, що «корінний поворот до соціалізму на селі можна вважати забезпеченим».
А далі йшло таке твердження: «Неможливо насаджувати колгоспи силою. Це було б безглуздо і реакційно».

▫ Наміри Сталіна були очевидними:
По-перше, він давав партійним активістам зрозуміти, що слід на деякий час послабити темпи колективізації.

По-друге, звинувачуючи дрібних службовців, які слухняно виконували його настанови, Сталін намагався відмежуватися від страхітливих наслідків колективізації. Сприйнявши заяву Сталіна як відступ від політики колективізації, селяни зреагували відповідним чином і почали цілими натовпами виходити з колгоспів. За три місяці майже половина колективізованих селян на Україні повернулася до індивідуального господарювання.

𓌉 КЛЕЙНОДА - (натисни щоб перейти до каналу)
#Колективізація #НМТ