📝 5 років без диму: Суб'єктивні висновки про залежність та майндсет

Закічнення новорічних рефлексій)
Днями зрозумів, що минуло 5 років, як я перестав палити. До цього було біля 15 років "стажу". Це не пост про "кидайте палити, бо це шкідливо", але це більше про уроки котрі я для себе виніс за ці 20 років про залежності і майндсет:

1. Ми самі обираємо свої залежності. Поки я палив, мені часто читали лекції люди, які не могли прожити дня без солодкого, соцмереж чи трудоголізму. Іронія в тому, що "незалежних" людей не існує (їсти треба всім). Питання не в наявності залежності, а в тому, який список залежностей ти свідомо вносиш у свій "білий список". Кожна має ціну і трейдофи. Куріння коштує дорого (10-20 років життя), але це просто транзакція. Чи влаштовує тебе особисто такий курс обміну?

2. У залежності є реальні бенефіти. Чомусь прийнято говорити лише про мінуси. Але нікотин — це потужний інструмент керування станом. Він дає тобі гарантовані дози дофаміну за розкладом. Це свого роду "емоційна свобода": ти не залежиш від випадкових радощів, ти сам "вмикаєш" собі стабільність 20 разів на день. Це контроль, який складно отримати іншим шляхом. І втрата цього контролю — це теж частина ціни за відмову.

3. Пастка підліткового старту. Я почав рано, коли емоційний інтелект ще формувався. Вийшло так, що замість того, щоб вчитися проживати злість, страх чи сум, я вчився їх "закурювати". Коли прибираєш цю милицю в дорослому віці, виявляється, що ти "голий" перед своїми емоціями. Доводиться будувати себе заново, цеглина за цеглиною. Це складний етап, і я розумію, чому багато хто повертається назад — там було спокійніше і зрозуміліше.

4. Питання стратегії, а не моралі. В довгу це вибір не між "добре" і "погано", а між різними режимами функціонування. Життя з цигаркою — це життя з фільтром (буквально і фігурально), більш "холодне" і кероване. Життя без — це інший спектр відчуттів і інший рівень енергії. Питання лише в тому, де ти хочеш бути через 10 років. Я обрав інший шлях не тому, що він "правильний", а тому що мені стало цікаво спробувати інший сценарій.

5. Колишніх курців не буває. Я досі пам’ятаю смак того лимонно-ванільного тютюну і відчуття розжареної трубки в руках в -5 на вулиці в очікуванні автобусу. Це було класно. Досвід "дна" (хоча яке це дно, це просто частина життя) залишається з тобою. Ти завжди будеш знати, як це — вирішувати проблеми перекуром. І завжди будеш порівнювати. Це нормально. Ми постійно порівнюємо минуле і теперішнє. Головне — бути чесним із собою у цьому порівнянні.

---
🌱 Keep calm and grow