💻 Година без ролі розробника

Код за тебе пише AI. А як часто ти користуєшся власним продуктом не для перевірки фічі, а щоб зробити щось потрібне?

Це і є dogfooding: виконувати реальні користувацькі задачі у продукті, який створюєш. Практика давня, хоча назву чую лише нещодавно. З AI вона стає ще важливішою: код і чималу частину рев’ю можна делегувати агентам, а командні правила та контекст описати у skills і runbooks. Але прогалини в розумінні потреб користувача самі так не зникнуть.

Робота інженера зміщується: налаштувати harness - середовище роботи агентів, їхні навички й ролі - та дати їм юзер сторі / юзер кейси. Звідки брати для них матеріал? Зокрема, з власного досвіду користування продуктом.

Забронюй годину в Google Calendar щотижня. Обери одну реальну задачу й пройди її від початку до результату. Без адмінки, готових API-запитів і знайомих обхідних шляхів. Якщо без них ніяк - це вже спостереження, яке варто зберегти.

Увімкни мікрофон і транскрибування на час сесії. Говори вголос: «Де тут мій результат?», «Чому знову треба вводити те саме?», «А воно збереглося?». Фіксуй реакцію одразу, поки мозок не звик до незручності й не викинув її з пам’яті. Не треба переривати кожну дію, щоб акуратно оформити тікет.

Після сесії дай транскрипт AI: нехай згрупує спостереження й допоможе сформулювати юзер сторі та критерії приймання. Наприклад: після збереження людина має бачити підтвердження, а не вгадувати, чи все спрацювало. Де причина незрозуміла - сформуй питання для глибшого ресерчу UX і кодової бази, а не поспішай замовляти фікс.

Це не замінює розмов із користувачами: ти знаєш продукт краще за них. Але дає конкретні ситуації для перевірки й контекст для агентів. У календарі є час на рев’ю коду. А на досвід людини, якій із цим кодом жити?

---
🌱 Keep calm and grow | 💬 Обговорити 1-на-1