🚀 Два тижні. Але що це означає?

«На це є два тижні». Начебто домовилися. Тільки для когось це прогноз, для когось межа витрат, а для когось дата релізу. На календарі все сходиться. У головах - не дуже.

Останні сім років у моїй роботі був підхід: визначити, скільки часу варто вкласти в задачу, і шукати рішення в цих межах. Лише нещодавно з’ясувалося, що це усталений підхід із назвою appetite. Тепер цікаво подивитися на нього поруч з іншими відправними точками для планування.

Estimate, або оцінка: скільки часу чи зусиль потребуватиме задумане? Починаємо з потрібного результату, розбираємо роботу й оцінюємо її. Це допомагає порівняти варіанти та узгодити залежності між командами. Але оцінка спирається на те, що відомо зараз. Сама по собі вона не стає обіцянкою.

Appetite, або бюджет часу: скільки ми готові вкласти в розв’язання проблеми? Фіксуємо бюджет часу для конкретної команди й шукаємо корисне рішення в цих межах. Умовно, замість гнучкого конструктора звітів може вистачити одного готового звіту. Якщо навіть мінімальне рішення не вміщується, треба переглянути задум або бюджет, а не вимагати магії від команди.

Зовнішній дедлайн: до якої дати результат має бути готовий? Наприклад, до події, яку не перенести під наш план. Тоді вирішуємо, що обов’язково потрібно до цієї дати, що можна відкласти і чи взагалі план здійсненний. Бажана дата ще не доводить, що все встигнемо.

Ці підходи можна поєднувати. Для мене цікавіше інше: з чого починати саме цей проєкт? З потрібного обсягу, готовності інвестувати чи дати? І про що можемо домовлятися далі? При цьому можливість скоротити функціональність не означає дозвіл здати її з багами.

А у твоїй команді всі однаково розуміють, що означають «два тижні»?

---
🌱 Keep calm and grow | 💬 Обговорити 1-на-1