горбачик сквад

Нині фішка, що ми 4 роки не знаємо рівень тіньової економіки в країні. Більшість цифр – здогадки.

Тіньову економіку офіційно рахують за 4 різними методами і потім визначають інтегральний показник.

І це рахувало Мінекономіки.

Але останні дані аж за 2021 рік – бо через воєнний стан всім призупинили подання звітності і тому не вистачало даних 🥺.

Але є дані для 2 методів і ось за 2025 рік Мінекономіки порахувало:


📊 Монетарний метод оцінки тіньової економіки – 21% від ВВП
📊 Метод збитковості підприємств – 26% від ВВП.

І ці методи дають добряче меншу оцінку від 2021 року і трохи показують динаміку.

@skilkyskilky | Дискусія і обговорення

Як змінити систему тривог, щоб міста не зупинялися

Нова тактика російських атак може тримати Київ і область в повітряній тривозі більшу частину робочого дня. У цей час зупиняються підприємства й рух метро через Дніпро, а люди не можуть дістатися роботи — навіть якщо безпосередня загроза є лише для окремої частини міста.

Про те, що потрібно змінити в системі тривог, виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський розповів в ефірі Суспільного.

За словами Гліба, нинішні правила майже не розрізняють потенційну й безпосередню загрозу. У регіонах із постійними тривогами такий підхід не працює: підприємства змушені раз у раз зупиняти процеси, а магазини не можуть нормально приймати товари, наповнювати полиці та збувати споживачам продукти, які швидко псуються.

Система потребує кількох основних змін:

1️⃣ Запровадити два рівні тривоги: «увага» за потенційної небезпеки та «в укриття» за безпосередньої загрози.

2️⃣ Зробити найвищий рівень небезпеки локальнішим. Якщо загроза стосується конкретної території, обмеження не мають автоматично поширюватися на все місто чи область.

3️⃣ Узгодити обмеження з рівнем небезпеки. За потенційної загрози люди й бізнес мають стежити за повідомленнями, не зупиняючи автоматично всю роботу. За безпосередньої — переходити в укриття чи ховатися у безпечнішому місці.

Причому керівники підприємств та організацій не можуть нести відповідальність за своїх клієнтів, які самостійно приймають рішення, як реагувати на загрози. Для захисту ж працівників на кожному підприємстві потрібні свої раціональні протоколи, які виходять з його особливостей. 

4️⃣ Окремо Гліб пропонує переглянути правила руху метро через Дніпро. Його зупинка під час кожної тривоги ускладнює пересування сотень тисяч киян і заважає людям вчасно діставатися роботи.

Тут хорошим прикладом є Укрзалізниця, яка має свої моніторингові групи з доступом до інформації військових, які гнучко приймають рішення щодо руху і зупинок кожного потяга залежно від типу і наближення загрози.

"Ми, цивільні в тилу, маємо працювати, щоб виробляти те, що потрібно для війська, і сплачувати податки», — наголошує Гліб Вишлінський."

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Нелегальна імміграція не підвищує злочинність у районах США

Нове дослідження охоплює близько 11,5 тисяч районів США з населенням близько 46 млн людей. Автори дивляться, чи зміна частки нелегальних іммігрантів у тому самому районі між 2010 і 2018 роками пов’язана зі зміною злочинності, контролюючи соціально-економічні та демографічні зміни.

Зростання частки нелегальних іммігрантів на одне стандартне відхилення майже не пов’язане зі зміною насильницької злочинності загалом. Майнові злочини знижуються приблизно на 1%, напади за обтяжувальних обставин на 2,5%, але пограбування зростають приблизно на 4%.

Автори припускають, що останній результат може означати не більше злочинців серед нелегальних іммігрантів, а більше пограбувань самих іммігрантів. Їхній аргумент такий: нелегальні іммігранти частіше працюють за готівку, рідше користуються банківськими послугами, можуть носити більше готівки із собою і рідше звертатися до поліції через страх імміграційних наслідків. Попередні дослідження також знаходили підвищену віктимізацію іммігрантів і описували їх як привабливі цілі для вуличних грабіжників.

Є й непрямий аргумент із самих результатів: якби нелегальні іммігранти частіше скоювали злочини заради грошей, можна було б очікувати зростання крадіжок, квартирних крадіжок та інших майнових злочинів. Натомість майнова злочинність загалом знижується.

https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/07352166.2026.2699123

🤔

Вища освіта пов’язана з культурною близькістю до Заходу

Вища освіта передбачає глобальну культурну схожість із WEIRD-країнами: західними, освіченими, індустріалізованими, багатими та демократичними. Аналіз 268 992 респондентів із 95 країн показав, що люди з освітою вище середньої ближчі за цінностями, переконаннями й поведінкою до США, Західної Європи та англомовних країн. Дохід і суб’єктивний соціальний статус такого зв’язку не показали.

Методологічний висновок: дослідження на студентах та інших високоосвічених вибірках показують країни ближчими до Заходу, й недооцінюють культурні відмінності між країнами.

https://www.nature.com/articles/s41467-026-70404-4

УП також опублікувала інтерв’ю з представниками двох інших великих українських полстерів:
▪️ Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС
▪️ Ігор Гринів, кінцевий бенефіціар SOCIS
Разом з інтерв’ю керівника групи «Рейтинг» Олексія Антиповича маємо три погляди на рейтинги Зеленського і Федорова, нових політичних лідерів та майбутні вибори.

Тези з інтерв'ю:

▪️ Чому українці виходять на протести?
Протести виникають навколо відчуття несправедливості, навіть якщо їхнім символом стає конкретна людина. Абсолютна більшість підтримує право протестувати, але підтримка протесту не означає готовності особисто вийти на вулицю.

▪️ Чому один корупційний скандал не обвалює рейтинг влади?
«Громадська думка інертна». Скандали повільно накопичують негатив, але їхній ефект можуть перебити переговори, успіхи на фронті або інша подія, яка змінить порядок денний.

▪️ На чому тримається підтримка Зеленського?
Головне очікування виборців полягає в тому, що «він завершить війну». Зеленського знають міжнародні партнери, він представляє воюючу державу і залишається головною фігурою переговорного процесу. Внутрішня політика вже майже не додає йому підтримки.

▪️ Який політичний запит отримав Федоров?
До його появи опозиційне поле було переважно мілітарним: Залужний, Буданов, Білецький. Федоров зайняв поле демократії, свободи слова, реформ, антикорупції та професійного управління. «Це величезне поле»: на піку йому довіряли 67%, а згодом показник залишався вищим за 50%.

▪️ Чому українці проти виборів, але готові голосувати?
Заперечення стосуються безпеки, участі військових, біженців і ВПО, російського втручання та кіберзагроз. Проте на запитання про участь у вже призначених виборах переважає відповідь: «Так, звичайно, візьму». Отже, проблема переважно в умовах проведення, а не у відмові від виборів як таких.

▪️ Кого Федоров послабив найбільше?
Він поки не витіснив Зеленського чи Залужного. «Федоров… забрав третє місце в Буданова»: підтримка Буданова знизилася приблизно з 12–13% до 7–8%, а Федоров отримав близько 11%.

▪️ Чи можна вже визначати переможця другого туру?
Ні. У різних моделях кандидати по черзі випереджають одне одного, а «різниці… 1–2 відсотки». До того ж реальний результат залежатиме від складу виборців: військових, чоловіків, молоді, пенсіонерів і переміщених громадян.

▪️ Другий тур виграють не рейтинги, а фактична явка.
Частина чоловіків перебуває на фронті, інша може уникати дільниць через страх перед ТЦК. Молодь традиційно голосує рідше, а старші виборці дисциплінованіші. Тому результати опитування всього населення можуть сильно відрізнятися від результатів виборів.

▪️ Довіра до Зеленського і Федорова не означає поділу суспільства на два табори.
Значною мірою це ті самі люди. Один респондент може довіряти Зеленському, Федорову, Залужному й Буданову одночасно. Рейтинг довіри вимірює ставлення, а не остаточний вибір у бюлетені.

▪️ Старі політичні бренди майже зникли з електоральної картини.
Тимошенко, Бойко та інші довоєнні політики залишилися на фонових рівнях підтримки. До появи Федорова реальну альтернативу Зеленському представляли переважно військові.

▪️ Після війни кандидату буде недостатньо бути професійним управлінцем.
Виборці очікуватимуть доказів особистої участі в захисті держави. Політика, який перечекав війну осторонь, суспільство може просто не прийняти.

▪️ Запит на “уряд національної єдності” може бути соціально бажаною відповіддю.
Абстрактне об’єднання всіх політичних сил звучить привабливо. Підтримка слабшає, коли в такому уряді з’являються конкретні представники Порошенка, Тимошенко чи інших партій. Реальний запит спрямований на професіоналів.

мудрість натовпу вгадала з (не)поверненням федорова, але недооцінила тривалість протестів

цікаво

📊 42% дописів про протести закликали повернути Михайла Федорова

«Детектор медіа» проаналізував 3777 публікацій у X, Threads, TikTok і Bluesky про протести після кадрових змін в уряді.

Лише у 1,6% дописів згадували відставку всього Кабміну, натомість у 42% вимагали повернути Федорова на посаду міністра оборони. Питання реформ, цивільного контролю та обґрунтованості його звільнення порушували лише приблизно у 10% публікацій на підтримку протестів.

Володимира Зеленського критикували у 18% усіх дописів. Головною претензією був брак пояснень і комунікації щодо кадрових рішень.

📎Детальніше – за посиланням

ДМ | ДМ WhatsApp | ДМ Viber