Тези з інтерв'ю:

▪️ Чому українці виходять на протести?
Протести виникають навколо відчуття несправедливості, навіть якщо їхнім символом стає конкретна людина. Абсолютна більшість підтримує право протестувати, але підтримка протесту не означає готовності особисто вийти на вулицю.

▪️ Чому один корупційний скандал не обвалює рейтинг влади?
«Громадська думка інертна». Скандали повільно накопичують негатив, але їхній ефект можуть перебити переговори, успіхи на фронті або інша подія, яка змінить порядок денний.

▪️ На чому тримається підтримка Зеленського?
Головне очікування виборців полягає в тому, що «він завершить війну». Зеленського знають міжнародні партнери, він представляє воюючу державу і залишається головною фігурою переговорного процесу. Внутрішня політика вже майже не додає йому підтримки.

▪️ Який політичний запит отримав Федоров?
До його появи опозиційне поле було переважно мілітарним: Залужний, Буданов, Білецький. Федоров зайняв поле демократії, свободи слова, реформ, антикорупції та професійного управління. «Це величезне поле»: на піку йому довіряли 67%, а згодом показник залишався вищим за 50%.

▪️ Чому українці проти виборів, але готові голосувати?
Заперечення стосуються безпеки, участі військових, біженців і ВПО, російського втручання та кіберзагроз. Проте на запитання про участь у вже призначених виборах переважає відповідь: «Так, звичайно, візьму». Отже, проблема переважно в умовах проведення, а не у відмові від виборів як таких.

▪️ Кого Федоров послабив найбільше?
Він поки не витіснив Зеленського чи Залужного. «Федоров… забрав третє місце в Буданова»: підтримка Буданова знизилася приблизно з 12–13% до 7–8%, а Федоров отримав близько 11%.

▪️ Чи можна вже визначати переможця другого туру?
Ні. У різних моделях кандидати по черзі випереджають одне одного, а «різниці… 1–2 відсотки». До того ж реальний результат залежатиме від складу виборців: військових, чоловіків, молоді, пенсіонерів і переміщених громадян.

▪️ Другий тур виграють не рейтинги, а фактична явка.
Частина чоловіків перебуває на фронті, інша може уникати дільниць через страх перед ТЦК. Молодь традиційно голосує рідше, а старші виборці дисциплінованіші. Тому результати опитування всього населення можуть сильно відрізнятися від результатів виборів.

▪️ Довіра до Зеленського і Федорова не означає поділу суспільства на два табори.
Значною мірою це ті самі люди. Один респондент може довіряти Зеленському, Федорову, Залужному й Буданову одночасно. Рейтинг довіри вимірює ставлення, а не остаточний вибір у бюлетені.

▪️ Старі політичні бренди майже зникли з електоральної картини.
Тимошенко, Бойко та інші довоєнні політики залишилися на фонових рівнях підтримки. До появи Федорова реальну альтернативу Зеленському представляли переважно військові.

▪️ Після війни кандидату буде недостатньо бути професійним управлінцем.
Виборці очікуватимуть доказів особистої участі в захисті держави. Політика, який перечекав війну осторонь, суспільство може просто не прийняти.

▪️ Запит на “уряд національної єдності” може бути соціально бажаною відповіддю.
Абстрактне об’єднання всіх політичних сил звучить привабливо. Підтримка слабшає, коли в такому уряді з’являються конкретні представники Порошенка, Тимошенко чи інших партій. Реальний запит спрямований на професіоналів.