горбачик сквад

Однією з ключових задач помічників депутатів раніше була підготовка правок в закони.

Нормальних правок, згідно з поглядами депутата. Ну або ненормальних, аби заспамити законопроєкт з різних причин 🤪.

Але то в минулому. Бо тепер є Chatgpt, Claude та Gemini 🫣.

Тож цього року народні депутати подали рекордні 5236 поправок до проєкту державного бюджету і це найбільша їх кількість за 24 роки ведення статистики.

Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа прямо каже, що за законодавчий спам за допомогою ШІ.

“Тобто, якщо раніше помічники народних депутатів днями і ночами писали ці спам-правки, як збільшити чи зменшити на 1 гривню кожен рядок в додатку 3 державного бюджету, то зараз штучний інтелект Claude чи Gemini за 3 хвилини 2 тисячі правок пише.

На жаль, опрацьовує ці правки не штучний інтелект, а людський інтелект: спочатку в секретаріаті комітету, а потім я читаю всі поправки”, – жалілась Підласа журналістам.

@skilkyskilky | Дискусія і обговорення

нове опитування рейтингу про переговори і т.п.

цікаво, що суттєвих зрушень у громадській думці щодо ставлення українців до переговорів і сценаріїв завершення війни останнім часом не відбулося. За більшістю показників настрої українців залишаються приблизно на рівні кінця 2024 року.

https://www.ratinggroup.ua/news/socpol-oct2026

МОЗ запускає пілотну програму профілактики розлучень за допомогою МДМА

Ще цікаві факти з опитування:

▪️Більшість французів схвалюють протестний рух учнів старших класів (ліцеїстів), вважають їхні вимоги обґрунтованими та поділяють критику системи освіти. 55% схвалюють мобілізацію ліцеїстів, 72% вважають їхні вимоги легітимними. Найбільше незадоволення викликають проблеми із заміною відсутніх учителів (88%), матеріальні умови навчання (79%) та умови праці й оплата вчителів (77%).

▪️Більшість вважає, що уряд недостатньо реагує на вимоги учнів, які беруть участь у протестах. Такої думки дотримуються 65% французів, зокрема 74% молоді віком 18–24 років.

▪️Попри визнання обґрунтованості вимог, більшість хотіла б припинення протестного руху ліцеїстів. 55% виступають за його завершення, 27% за продовження в нинішній формі, 17% за посилення протестів.

▪️Абсолютна більшість засуджує насильство з боку учасників протестів і підтримує принцип «винуватець платить за збитки». 89% засуджують насильство проти працівників закладів освіти, 85% проти поліції, а 87% підтримують відшкодування збитків винуватцями. Водночас лише 34% вважають застосування сили поліцією надмірним, 41% відповідним ситуації, а 24% недостатнім.

▪️Більшість очікує, що протести ліцеїстів поширяться на інші групи населення та переростуть у масштабний соціальний рух. Так вважають 64% французів.

у Франції так багато протестів, що вони вимірюють підтримку кожного 😅

Підтримка поточного "протесту ліцеїстів" доволі стримана порівняно з іншими рухами.

https://elabe.fr/colere-lyceens/

У Франції люди віком понад 65 років у середньому мають вищі доходи, ніж населення працездатного віку

Держстат відновив обстеження бюджетів домогосподарств після чотирирічної перерви. Опитування провели у грудні 2025 — лютому 2026 року приблизно серед 11 тисяч домогосподарств у 22 регіонах.

Перші результати:

🏠 Українські домогосподарства переважно маленькі.
45,3% складаються з двох людей, ще 21,2% — з однієї. Середній розмір домогосподарства — 2,28 особи.

👶 Домогосподарства з дітьми вже є меншістю.
Діти до 18 років є лише у 24,7% домогосподарств. Серед родин із дітьми 68,1% мають одну дитину, 27,7% — двох і лише 4,2% — трьох або більше.

🌾 Село демографічно відрізняється від міста.
Середній розмір домогосподарства там більший: 2,40 проти 2,19 у містах. Серед родин із дітьми три і більше дітей мають 9,9% сільських домогосподарств проти 1,2% міських.

📐 П’ята частина домогосподарств має замалу житлову площу.
21,8% домогосподарств живуть на площі меншій за санітарну норму 13,65 м² на людину. У містах таких 25,8%, у селах 15,8%.

💼 Багато родин економічно залежать від однієї працюючої людини.
Серед домогосподарств, де є зайняті, у 60,4% працює лише одна людина, у 34,2% — двоє, у 5,4% — троє або більше.

Обстеження не охоплює Донецьку, Луганську та Херсонську області, Крим і Севастополь, а також частину територій із бойовими діями чи окупацією.

оцінки житла на різних платформах бронювання та відгуків

джерело: @levelsio

Артем Біденко:

У дослідженнях тероризму є класична стаття Ендрю Кідда і Барбари Волтер "Стратегії тероризму" 2006 року. Вони описують п'ять логік, за якими насильство проти цивільних має принести політичний результат.

Дві з них добре пояснюють удари по київських мостах.

▪️Перша – виснаження: нас переконують, що ми платитимемо цю ціну так довго, що поступитися дешевше. Знайомий наратив, правда? В ці дні він звучить від прихильників "миру за будь-яку ціну" синхронно з ударами.

▪️Друга – залякування: людям показують, що держава не здатна захистити навіть звичайну дорогу на роботу. Кінцевий адресат удару при цьому не водій на мосту. Адресати - всі ми, що передивляються ці відео і думають, як змінити свої звичні маршрути.

Саме з цього розрахунку, за задумом терористів, мають з'явитися втома і готовність погодитися на оцей самий "мир на будь-яких умовах".

Дослідження показують, що ця стратегія працює погано.

Політолог Макс Абрамс у проаналізував 28 угруповань, які Держдеп США вважав терористичними, і 42 політичні цілі, які вони перед собою ставили. Досягти вдалося приблизно 7% цілей; найгірше вдавалося тим, хто бив переважно по цивільних.

Інший політолог Роберт Пейп дійшов такого ж висновку про бомбардування міст: покарання цивільного населення майже ніколи не змушує уряд капітулювати. Американська комісія, яка в 1945 році вивчала наслідки бомбардувань Німеччини, писала, що бомби пригнічували людей, але не впливали на рішення влади, адже діяли закони воєнного часу.

Держави, які довго жили під терором, виробили кілька правил, як позбавити удар бажаного ефекту.

🇺🇸 США. З 1970-х років не йдуть на поступки терористам, зокрема не платять викупів за заручників. Логіка проста: кожна поступка робить наступний напад вигіднішим. Друге правило – невідворотність покарання, навіть якщо воно запізнюється. Бен Ладена знайшли через десять років після 11 вересня.

🇮🇱 Ізраїль. Під час Другої інтифади, коли вибухи в автобусах і кафе траплялися щотижня, держава зробила рутину частиною оборони. Місце вибуху розчищали за лічені години, автобусні маршрути відновлювали якнайшвидше, а кафе відчинялися знову. Мета була в тому, щоб терористи не отримали картинки міста, яке зупинилося.

Це важливий момент, перечитайте ще раз цей абзац вище.

🇫🇷 Франція. Після терактів 13 листопада 2015 року в Парижі, які забрали життя 130 людей, на вулиці вивели до десяти тисяч військових в межах операції Sentinelle. Режим надзвичайного стану діяв два роки, а потім ключові повноваження перенесли у звичайний закон. Паризька відповідь на побутовому рівні звучала як #JeSuisEnTerrasse: люди демонстративно поверталися на ті самі тераси кафе, де стріляли.

Тож це може звучати небезпечно, цинічно чи просто страшно. Але найкраща відповідь – щоб міст якомога швидше знову був відкритий, ремонтні бригади лишалися на ньому довше, ніж відео вирви в стрічці, а за кожен такий удар неодмінно приходило покарання, хай навіть із запізненням.

Весь досвід воєн, боротьби з терористами свідчить про те, що саме це є ефективна протидія і більша гарантія безпеки.

Натомість спроби домовитися, здатися, прогнутися - ведуть до збільшення втрат, посилення тиску і програшу.

росія - терористична держава

Чи можливий зараз мир в Україні? продовження... початок тут 👆👆👆

4. Розходження інтересів керівництва та суспільства або чи мають керівники, від яких залежить угода, політичні стимули припинити війну

Коротко: суспільство може зазнавати величезних втрат, тоді як керівництво отримує від продовження війни політичні вигоди. Тому важливі стимули саме тих, хто ухвалює рішення: чи допомагає мир зберегти їхню владу, статус і політичні позиції.
 
Тут ще цікавіше, бо це стосується вже і нашої влади. Якщо з путіним все зрозуміло, бо для нього зупинка війни дасть купу проблем всередині країни, то як бути із нашим керівництвом? І тут в мене великі сумніви, нажаль...
 
Пропоную кожному оцінити нинішні перспективи миру через ці чотири механізми. Якщо очікування сприяють домовленості, її виконання забезпечене, умови прийнятні, а керівники мають стимули припинити війну - підстав оцінювати шанси на стійкий мир як високі стає значно більше. З моїх же коментарів я думаю не важко зрозуміти, що підстав для миру нажаль не видно…

Чи можливий зараз мир в Україні?

Зараз багато говорять про необхідність домовлятись про мир. Думок, пропозицій і чвар чимало з цього приводу. Мені простіше міркувати про це в певній аналітичній рамці - принаймні вона дисциплінує думку і дозволяє фокусуватись на основному і відкидати непотріб. І економічна теорія пропонує таку рамку - так звану теорію переговорів про війну і мир, це один з блоків мого курсу з економіки конфліктів. Один з корисних висновків цієї моделі це те, що навіть величезних втрат від війни недостатньо для встановлення миру. Так, уникнення подальших втрат створює потенційну вигоду від домовленості, але реалізації такого сценарію або блокувати мир можуть наступні чотири основні механізми. Нижче перерахую їх із певною власною інтерпретацією до нашої ситуації. Ви вже для себе можете додати деталей або інтерпретувати по іншому. Отже:
 
1. Очікування вигод від продовження війни або Чи можливий зараз мир в Україні?
Зараз багато говорять про мир. Думок, пропозицій і чвар чимало з цього приводу. Мені простіше міркувати про це в певній аналітичній рамці - принаймні вона дисциплінує думку. І економічна теорія пропонує таку рамку - так звану теорію переговорів про війну і мир, це один з блоків мого курсу з економіки конфліктів. Один з корисних висновків цієї моделі це те, що навіть величезних втрат від війни недостатньо для встановлення миру. Так, уникнення подальших втрат створює потенційну вигоду від домовленості, але реалізації такого сценарію або блокувати мир можуть такі чотири основні механізми. Нижче перерахую із певною інтерпретацією до нашої ситуації. Ви вже для себе можете вирішити, наскільки вони важливі для нашої ситуації.
 
1. Очікування вигод від продовження війни або чи вважають ті, хто ухвалює рішення, що домовленість вигідніша за продовження війни

Коротко: якщо російське керівництво очікує послаблення України та її партнерів, воно може розраховувати отримати більше, продовжуючи війну. Для України ж угода має бути кращою за продовження оборони з урахуванням майбутньої безпеки. Тобто мир стає ближчим, коли ті, хто ухвалює рішення, вважають домовленість вигіднішою за війну.
 
Як на мене, то зараз доволі очевидно, що росія очікує послаблення України та її партнерів, принаймні вони над цим дуже настирливо працюють. Тут і блокада портів, і руйнування нашої економічної інфраструктури, терор населення, і відволікання фокусу уваги від України шляхом ескалації безпекової ситуації із балтійськими країнами, випробування єдності НАТО, прихильність Трампа та підйом путінлаверів в Німеччині та Франції… Повний набір, так би мовити.
 
2. Проблема достовірних зобов’язань або чи є механізм, який забезпечить виконання домовленості

Коротко: навіть вигідну домовленість можна порушити, якщо перемир’я дозволить противнику переозброїтися й напасти знову. Мир потребує постійних перевірок виконання, дієвих гарантій безпеки та переконливої реакції на порушення.
 
Тут теж відповідь очевидна і не на користь миру.
 
3. Неподільність предмета конфлікту або чи існують умови, сумісні із суверенітетом і безпекою України

Коротко: суверенітет і право самостійно визначати майбутнє важко розділити чи компенсувати грошима - такий суверенітет і право є або його нема, нема суверенітету на 10% чи 90%, це не ділиться. Тому територіальна домовленість не усуне конфлікту, якщо залишаються вимоги контролювати українську політику й оборону. Простір для миру зростає, коли можливі умови сумісні із суверенітетом і безпекою України.
 
На Донбасі зазіхання путіна не закінчиться, це очевидно. Після Донбасу буде буферна зона з частинами інших областей і тд. Але головне, що він не відмовиться від контролю політики та оборони - це вже перевірено досвідом і кров'ю.
 
4. Розходження інтересів керівництва та суспільства або чи мають керівники, від яких залежить угода, політичні стимули припинити війну

«Зокрема, така різниця пояснюється тим, що, на жаль, у нашому суспільстві жінок значно легше шантажувати порнографічними матеріалами за їх участю, ніж чоловіків, і жінки значно вразливіші до стигматизації, - каже заступниця директора Info Sapiens Інна Волосевич. – Крім того, дослідження доводять, що регулярний перегляд порнографії чоловіками (особливо якщо вона містить елементи насильства, примусу чи жорсткого домінування) корелює з більш вираженими гендерними стереотипами, об'єктивацією жінок та поблажливішим ставленням до насильницьких дій. Жінки, які часто дивляться мейнстримне порно, також частіше демонструють патріархальні переконання, наприклад, що головна роль жінки — задовольняти чоловіка, що часом призводить до згоди на небажані або принизливі для них практики в реальному житті. Тому я погоджуюсь з більшістю жінок, що ця сфера потребує державного регулювання».

SELF SELECTION EFFECT! 🗣🗣🗣

📊 СОЦІОЛОГІЯ ТИЖНЯ: 28 ВЕРЕСНЯ — 4 ЖОВТНЯ

🏛 КМІС — що найбільше турбує українців (телефонне опитування)
У закритому переліку проблем 𝟲𝟰% назвали невдоволення владою й урядом, а 53% — війну; у відкритому запитанні раніше співвідношення було протилежним: 65% згадували війну і 29% — корупцію. Водночас 72% вважають, що від початку повномасштабного вторгнення рівень корупції зріс.
https://www.kiis.com.ua/?cat=reports&id=1636&lang=ukr&page=1

⚖️ КМІС — конкурс на посаду генпрокурора та рух до ЄС (телефонне опитування)
𝟲𝟵% підтримують незалежний конкурс за участі іноземних експертів для відбору генерального прокурора, 25% — не підтримують. Половина опитаних вважає, що влада не виконує зобов’язання перед ЄС, тоді як 46% дотримуються протилежної думки; головними перешкодами називають корупцію в центральній владі (32%) та небажання окремих членів ЄС бачити Україну в Союзі (29%).
https://www.kiis.com.ua/?cat=reports&id=1637&lang=ukr&page=1

👥 INFO SAPIENS — декриміналізація порнографії (онлайн-опитування)
Загалом 47% інтернет-аудиторії не підтримують декриміналізацію, 35% підтримують, 18% не визначилися. Найпомітніший розрив — гендерний: 𝟱𝟱% жінок виступають проти, тоді як серед чоловіків 47% підтримують і 39% не підтримують.
https://www.sapiens.com.ua/ua/socpol-research-single-page?id=399

🧳 УВКБ ООН — українські біженці в Угорщині (особисте опитування з планшетами та телефонне опитування)
𝟳𝟳% планують залишатися в Угорщині протягом наступних 12 місяців, 11% — повернутися в Україну, 6% — переїхати до іншої країни. 56% можуть дозволити собі менше товарів і послуг, ніж після прибуття, — на 17 пунктів більше, ніж у хвилі 2024 року; угорську не знають або знають на початковому рівні 59% проти 73% торік.
https://data.unhcr.org/en/documents/details/124274

📉 НБУ — ділова активність підприємств у вересні (панель підприємств)
Індекс очікувань ділової активності становив 𝟰𝟴,𝟮 пункту проти 48,3 у серпні та 50,4 у вересні торік. Лише промисловість була вище нейтрального рівня — 51,0; будівництво мало 48,8, послуги — 47,3, торгівля — 45,9.
https://bank.gov.ua/ua/news/all/biznes-strimano-otsiniv-rezultati-svoyeyi-diyalnosti--pidsumki-opituvannya-pidpriyemstv-u-veresni

🚚 ІЕД — як атаки на логістику б’ють по бізнесу (панель підприємств)
Про прямі втрати повідомили 7% підприємств, про непрямі — 41%, ще 43% бачать ризик втрат. Найчастіше відчутний вплив стосується цін на сировину (44%) і транспортних витрат (43%), а 𝟴𝟬% підтримують компенсацію втрат та страхування воєнних ризиків.
http://www.ier.com.ua/ua/institute/news/?pid=8028

💡 ACTIVE GROUP — очікування від зими та підготовка домогосподарств (онлайн-панель)
Хоча 78,5% очікують важчої зими для енергосистеми, 𝟴𝟯,𝟲% планують зимувати вдома; переїзд розглядають 10,6%, з них 4,2% — за кордон. Їжу запасають 46,2%, альтернативні джерела енергії та світла — 44,9%, а 31,2% не роблять спеціальних запасів.
https://activegroup.com.ua/2026/09/28/785-ukrainciv-chekayut-vazhchoi-zimi-dlya-energosistemi-prote-836-zimuvatimut-udoma/