Чи можливий зараз мир в Україні?

Зараз багато говорять про необхідність домовлятись про мир. Думок, пропозицій і чвар чимало з цього приводу. Мені простіше міркувати про це в певній аналітичній рамці - принаймні вона дисциплінує думку і дозволяє фокусуватись на основному і відкидати непотріб. І економічна теорія пропонує таку рамку - так звану теорію переговорів про війну і мир, це один з блоків мого курсу з економіки конфліктів. Один з корисних висновків цієї моделі це те, що навіть величезних втрат від війни недостатньо для встановлення миру. Так, уникнення подальших втрат створює потенційну вигоду від домовленості, але реалізації такого сценарію або блокувати мир можуть наступні чотири основні механізми. Нижче перерахую їх із певною власною інтерпретацією до нашої ситуації. Ви вже для себе можете додати деталей або інтерпретувати по іншому. Отже:
 
1. Очікування вигод від продовження війни або Чи можливий зараз мир в Україні?
Зараз багато говорять про мир. Думок, пропозицій і чвар чимало з цього приводу. Мені простіше міркувати про це в певній аналітичній рамці - принаймні вона дисциплінує думку. І економічна теорія пропонує таку рамку - так звану теорію переговорів про війну і мир, це один з блоків мого курсу з економіки конфліктів. Один з корисних висновків цієї моделі це те, що навіть величезних втрат від війни недостатньо для встановлення миру. Так, уникнення подальших втрат створює потенційну вигоду від домовленості, але реалізації такого сценарію або блокувати мир можуть такі чотири основні механізми. Нижче перерахую із певною інтерпретацією до нашої ситуації. Ви вже для себе можете вирішити, наскільки вони важливі для нашої ситуації.
 
1. Очікування вигод від продовження війни або чи вважають ті, хто ухвалює рішення, що домовленість вигідніша за продовження війни

Коротко: якщо російське керівництво очікує послаблення України та її партнерів, воно може розраховувати отримати більше, продовжуючи війну. Для України ж угода має бути кращою за продовження оборони з урахуванням майбутньої безпеки. Тобто мир стає ближчим, коли ті, хто ухвалює рішення, вважають домовленість вигіднішою за війну.
 
Як на мене, то зараз доволі очевидно, що росія очікує послаблення України та її партнерів, принаймні вони над цим дуже настирливо працюють. Тут і блокада портів, і руйнування нашої економічної інфраструктури, терор населення, і відволікання фокусу уваги від України шляхом ескалації безпекової ситуації із балтійськими країнами, випробування єдності НАТО, прихильність Трампа та підйом путінлаверів в Німеччині та Франції… Повний набір, так би мовити.
 
2. Проблема достовірних зобов’язань або чи є механізм, який забезпечить виконання домовленості

Коротко: навіть вигідну домовленість можна порушити, якщо перемир’я дозволить противнику переозброїтися й напасти знову. Мир потребує постійних перевірок виконання, дієвих гарантій безпеки та переконливої реакції на порушення.
 
Тут теж відповідь очевидна і не на користь миру.
 
3. Неподільність предмета конфлікту або чи існують умови, сумісні із суверенітетом і безпекою України

Коротко: суверенітет і право самостійно визначати майбутнє важко розділити чи компенсувати грошима - такий суверенітет і право є або його нема, нема суверенітету на 10% чи 90%, це не ділиться. Тому територіальна домовленість не усуне конфлікту, якщо залишаються вимоги контролювати українську політику й оборону. Простір для миру зростає, коли можливі умови сумісні із суверенітетом і безпекою України.
 
На Донбасі зазіхання путіна не закінчиться, це очевидно. Після Донбасу буде буферна зона з частинами інших областей і тд. Але головне, що він не відмовиться від контролю політики та оборони - це вже перевірено досвідом і кров'ю.
 
4. Розходження інтересів керівництва та суспільства або чи мають керівники, від яких залежить угода, політичні стимули припинити війну