горбачик сквад

Питання про дефіцит кадрів

Нещодавно брав участь у внутрішньому семінарі однієї дуже поважної міжнародної організації, яка зараз формує свою стратегію роботи з Україною на наступні п'ять років.

Мене попросили поділитися думками, на яких проблемах варто було б сфокусуватися, які заважають розвитку. Я запропонував 4 великі напрямки — на слайді в наступному допису вони виглядають досить просто, хоча за кожним насправді стоїть величезний пласт роботи. Але було також цікаве і доволі логічне питання під час обговорення. Питання було таке: а чому серед цих проблем нічого немає про кадри? Адже бізнес зараз постійно говорить про гострий дефіцит людей.

Питання дуже хороше. І відповідь у мене тоді вийшла доволі спонтанною, хоча сама думка визрівала вже давно: так, дефіцит кадрів — проблема. Але саме за неї я, мабуть, переживаю менше, ніж за багато інших речей.

Чому? Бо думаю, що бізнес цю проблему вирішить. Не тому, що раптом з'явиться багато додаткових працівників. А тому, що коли праця стає дефіцитною і дорогою, виникає дуже сильний економічний стимул замінювати її технологіями: автоматизацією, роботизацією, цифровими рішеннями, новою організацією виробництва.

Власне, приблизно це ми спостерігаємо протягом усієї економічної історії. Дефіцит ресурсу змушує шукати способи використовувати його продуктивніше або замінювати іншим. І цікаво, що останнім часом почали траплятися вже й публікації з українського агробізнесу саме в такому ключі. Раніше переважно звучало: «кадрів немає», «кадровий голод», «немає кому працювати». А тепер дедалі частіше з'являється продовження: і ось як ми це вирішуємо технологічно.

Тому я поки залишаюся при своїх чотирьох пріоритетах зі слайду (дивіться наступний допис). Кадровий дефіцит буде болючим, але саме тут я досить оптимістичний: ринок і бізнес знайдуть рішення через технології, автоматизацію та зростання продуктивності праці.

Головне, щоб держава цьому не заважала. А ще краще — створювала нормальні умови для інвестицій у ці технології. Бо переважно найкраща політика щодо проблеми — не намагатися вирішити її замість бізнесу.

це йде в топ смішних графіків

📊 СОЦІОЛОГІЯ ТИЖНЯ: 17–23 СЕРПНЯ 2026

🇺🇦 РЕЙТИНГ — ідентичність, патріотизм та історична пам’ять (телефонне опитування)
𝟵𝟬% вважають важливим бути громадянином України, 95% ідентифікують себе українцями, а 98% позитивно ставляться до сучасної української армії.
https://www.ratinggroup.ua/news/socpol-aug2026-2

🇪🇺 КМІС — ставлення до вступу в ЄС (телефонне опитування)
Якби референдум відбувався найближчою неділею, 𝟳𝟬% проголосували б за вступ до ЄС. Сильною свою підтримку назвали 30%, ще 32% — радше сильною.
https://www.kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=1630&page=1

🗳 КМІС — підтримка незалежності (телефонне опитування)
Не менше 𝟵𝟬% українців підтримують незалежність України, і лише 1% хотіли б об’єднання з Росією.
https://www.kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=1629&page=1

📰 СУСПІЛЬНЕ — довіра до новин (онлайн-опитування)
Серед користувачів новин Суспільного 𝟴𝟰% їм довіряють — проти 79% у попередній хвилі. 78% регулярно споживають щонайменше найважливіші новини.
https://corp.suspilne.media/novyny/70677-dovira-do-novyn-suspilnogo-zrosla-do-84-doslidzhennya-barometr-doviry-do-novyn/

🧠 ВООЗ — фізичне та ментальне здоров’я (телефонне опитування)
За останніх 12 місяців 𝟳𝟲% опитаних мали труднощі з ментальним здоров’ям: 67% згадали тривогу та занепокоєння, 65% — знижений настрій, проблеми зі сном, апетитом чи концентрацією. Серед них лише 𝟭𝟱% звернулися до фахівця з психічного здоров’я, 13% — до сімейного лікаря. Серед тих, хто все ж звернувся, допомогу змогли отримати 91% і 87% відповідно: отримання допомоги серед тих, хто звернувся, є високим, але саме звернення — рідкісним.
https://www.ratinggroup.ua/news/health-tracker-2

🌱 GRADUS RESEARCH — настрої напередодні Дня Незалежності (онлайн-панель)
У краще життя в майбутньому вірять 𝟲𝟳% опитаних. Найчастіші емоції — надія (47%) і тривога (43%). Гарантії особистих свобод вважають необхідними 𝟳𝟵%, а посилення державного контролю заради порядку приймають лише 14%.
https://gradus.app/report/public-sentiment-ukraine-independence-day/

🎖 РЕЙТИНГ — готовність громад до реінтеграції ветеранів (особисті інтерв’ю з планшетами)
Загальну готовність громад до реінтеграції ветеранів оцінили на 𝟯,𝟮 з 5 балів, а родини ветеранів — на 3,1. Найвище оцінили соціальну підтримку — на 4,2 і 4,1 бала відповідно. Найслабшими сферами залишаються безбар’єрність (2,5/2,4 бала), працевлаштування (2,6/2,5) та умови для бізнесу (2,5/2,6).
https://www.ratinggroup.ua/news/iom-veterans-local-aug2026

🧑‍🧑‍🧒 INFO SAPIENS — риси національного характеру (телефонне опитування)
Частка тих, хто описує українців як згуртованих, впала з 𝟯𝟮% у 2022 році до 7%, тоді як «стійкість» за два роки зросла з 7% до 14%. Негативні характеристики народу згадують уже 18% проти 5% у 2024-му. Інна Волосевич зауважує, що суспільні конфлікти стали відчуватися значно сильніше, а за воєнного стану їхня небезпека вища.
https://www.sapiens.com.ua/ua/socpol-research-single-page?id=394

🏭 ІЕД — кадровий голод і зарплати бізнесу (телефонне опитування)
Брак робочої сили лишився першою перешкодою, але знизився з 71% до 66%. Зростання цін на сировину, матеріали та товари вийшло на друге місце і зросло з 50% до 𝟱𝟳% — найвище за три роки; небезпечні умови праці лишилися третіми і зросли з 41% до 44%.
http://www.ier.com.ua/ua/institute/news/?pid=8007

🗿 КМІС — ставлення до Сталіна (телефонне опитування)
Частка тих, хто вважає Сталіна «великим лідером», знизилася з 9% у 2023 році до 7%, але категоричне несхвалення впало з 72% до 62%, а амбівалентність зросла з 19% до 𝟯𝟭%. У Росії Сталіна «великим лідером» вважають 56% проти 7% в Україні; Володимир Паніотто називає це показником розходження двох суспільств.
https://www.kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=1628&page=1

Загалом, цікаво почитати про ще якісь протести, крім «картонкових»

🚇 🎫 Ви вже змирилися з проїздом за 30 гривень чи все ще сподіваєтеся на повернення старого тарифу?

Цього літа вартість проїзду в київському громадському транспорті зросла майже в чотири рази. У КМДА називають це «вимушеним і компромісним рішенням», пояснюючи, що збереження тарифу у 8 гривень вимагало б суттєвого збільшення дотацій транспортним підприємствам із міського бюджету.

Та чи справедливо змушувати людей витрачати значну частину заробітку чи стипендії лише на те, щоб дістатися до роботи чи навчання?

Проти підвищення тарифів уже кілька місяців тривають протести, що об’єднали профспілки, ліві організації, транспортних і екологічних активістів, а також звичайних містян. Так розпочалася одна з небагатьох помітних соціально орієнтованих протестних кампаній в Україні за останні роки.

❓ Як цей спротив організували та які альтернативи пропонують його учасники?
❓ Чого їм вдалося досягти?
❓ Чи можливе повернення тарифу у 8 гривень?
❓ І насамкінець — як привертати увагу до соціально важливих питань в умовах війни?

Читайте в нашій новій статті про перебіг київського руху за справедливий транспорт, його здобутки та уроки.

Друзі, збір продовжується.
Прошу підтримати гривнею та репостом 🤝

Нова стаття про news avoidance під час війни.

В Ізраїлі та Йорданії люди були готові втрачати гроші, аби не читати про цивільних жертв іншої сторони. Автори пов’язують це передусім із соціальною ідентичністю.

Люди охочіше читали матеріали, які краще показували власну групу, й уникали тих, що позитивніше показували іншу. Розрив був більшим серед тих, хто сильніше ідентифікувався зі своєю групою. Працювали й групові норми: люди більше хотіли читати те, що, на їхню думку, важливо читати своїм.

Є також свідчення стратегічної десенсибілізації: люди можуть уникати таких матеріалів, бо очікують, що вони посилять емпатію до іншої сторони або послаблять готовність продовжувати боротьбу.

І це справді відбувалося. Серед ізраїльтян, яким показували матеріал про цивільних жертв у Газі, знання про загиблих дітей зросло з 28% до 36%, емпатія до палестинських цивільних з 28% до 38%, а готовність враховувати їхні страждання під час військових операцій з 21% до 27%.

Давайте створим таке громадянське суспільство щоб обійтись без держави. Тільки щоб воно могло воювати, збирати податки, розслідувати злочини, садити в тюрми, видавати паспорти, вступати в дипломатичні відносини, закупати зброю.

Ай блядб знову держава вийшла та що ж таке бля

🎶Straight white man, I know the road looks tough ahead 🎶

📊 СОЦІОЛОГІЯ ТИЖНЯ: 10–16 СЕРПНЯ

⚡️ КМІС — суспільно-політичні настрої (телефонне та особисте опитування)
У перемогу України вірять 𝟴𝟮% опитаних. Ще 63% бачать країну через десять років успішною державою у складі ЄС.
kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=1627&page=1

🏛 СЛОВО І ДІЛО — зміни у військово-політичному керівництві (онлайн-панель)
Звільнення Федорова не підтримують 𝟱𝟲%, тоді як відставку Сирського позитивно оцінили 65%. Драпатому довіряють 60%.
slovoidilo.ua/2026/08/10/dajdzhest/polityka/rezultaty-soczopytuvannya-temu-stavlennya-ukrayincziv-zminy-voyenno-politychnomu-kerivnycztvi

🕊 СЛОВО І ДІЛО — переговори та міжнародні гарантії (онлайн-панель)
Територіальні поступки заради негайного перемир’я відкидають 𝟰𝟳%; 63% не готові поступатися територіями навіть в обмін на гарантоване членство в НАТО. У гарантії США не вірять 73,5%.
slovoidilo.ua/2026/08/12/dajdzhest/polityka/rezultaty-lypnevoho-soczopytuvannya-temu-perehovornyj-trek-ta-dovira-mizhnarodnyx-lideriv

🪖 СЛОВО І ДІЛО — мобілізація і готовність служити (онлайн-панель)
Якщо війна триватиме ще три роки, готовність служити декларують 𝟭𝟲%, неготовність — 53%. Для горизонтів п’ять і десять років готовність знижується до 14% і 13,5%.
slovoidilo.ua/2026/08/11/dajdzhest/suspilstvo/rezultaty-lypnevoho-soczopytuvannya-temu-mobilizacziya-stavlennya-tczk-ta-hotovnist-sluzhyty

💳 СЛОВО І ДІЛО — заощадження і довіра до банків (онлайн-панель)
Заощаджень не мають 𝟯𝟯%; 37,5% скоротили використання готівки за останні пів року. Банкам частково довіряють 50%.
slovoidilo.ua/2026/08/13/dajdzhest/finansy/rezultaty-soczopytuvannya-temu-zaoshhadzhennya-ukrayincziv-ta-dovira-bankivskoyi-systemy

🎵 GRADUS RESEARCH — музичні вподобання (онлайн-панель)
Частку української музики у плейлистах за останні два-три роки збільшили 𝟲𝟯% опитаних. Для 69% українська є основною мовою пісень і виконавців.
gradus.app/report/ukrainians-music-preferences-2026/

💼 ІЕД — перешкоди для бізнесу (телефонне опитування)
Нестачу кадрів головною перешкодою назвали 𝟲𝟲% підприємств. Індекс відновлення ділової активності зріс із -0,14 до -0,11, але лишився від’ємним.
http://www.ier.com.ua/files/Projects/2026/NRES/_NRES_July_26_ua_Final.pdf

Плюс «Пульс тижня» Active Group за 3–7 серпня (онлайн-панель):
activegroup.com.ua/2026/08/10/puls-tizhnya-3-7-serpnya-2026-roku/

формат "перевернутого класу" краще пасує до навчання в епоху ШІ