Сьогодні ми дякуємо українцям і українкам, які стали на захист своєї країни, пройшли через війну та повернулися до цивільного життя. Але наша вдячність не повинна обмежуватися одним днем і словами «дякуємо».

Вона має бути у повазі. У підтримці. У доступній медицині та реабілітації. У можливості навчатися, працювати, створювати власну справу, творити й знаходити своє місце у мирному житті. У готовності суспільства чути ветеранів, а не говорити замість них.

Серед ветеранів є письменники й поети, художники, музиканти, волонтери, підприємці, учителі — люди, які продовжують творити сучасну Україну вже після служби.

А є ті, хто після повернення до цивільного життя знову став до зброї, коли Україна знову потребувала їхнього захисту.

Дякуємо за службу. Дякуємо за захист. І дякуємо за те, що продовжуєте творити Україну разом із нами.