Козацтво — це не лише сторінки підручників, шаблі, Січ і легендарні походи. Це частина нашої історії, яка й сьогодні живе в Україні. Вільні люди вільної землі — такими були козаки. Вони боронили свої землі, гуртувалися навколо спільної справи, творили власні традиції та залишили по собі величезну культурну й історичну спадщину.

Козацька доба назавжди залишилася і в українському слові — у думах та народних піснях, у творах Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша та багатьох наступних поколінь письменників.

Та українське козацтво — це не лише минуле. Козацькі традиції й символи залишаються частиною сучасної української військової культури. А слова про волю, побратимство, гідність і захист своєї землі сьогодні набувають особливого звучання.

Минули століття. Змінилися одяг і зброя. Замість козацьких чайок — сучасна техніка, замість Січі — військові частини. Але Україну знову захищають люди, для яких свобода своєї землі варта боротьби.

Тож сьогодні згадуємо козаків минулого і дякуємо тим, хто продовжує боронити Україну зараз. Козацькому роду нема переводу!