Слухай, малий, і мотай на вус один непорушний закон:
Яким би страшним і великим не був отой людожер-дракон,
Нехай він дихає смертним жаром, сидить на купі скарбів,
Нехай відростив він стосилий панцир і сотню міцних зубів,
Нехай без ліку побив героїв, спалив кам'яних фортець,
На кожного страховидла-змія знайдеться свій Бард Стрілець,
Святий Георгій, могутній Сігурд чи хитрий Скуба-чоботар.
На кожну Непереможну Армаду - Цусіма чи Трафальгар.
Усяк, хто криваві веде легіони - зайде в Тевтобурзький ліс.
Повір, і на нашого злого звіра уже відкували спис.
Але не квапся вдягати лати, тобі б іще підрости.
На жаль, малеча, драконів стане тобі і таким як ти.
Влягайся спати. А щоб дракони твій не хвилювали сон,
Давай усе ж таки батя сходить до лігва із тим списом.

(c) Денис Астаф'єв