жінка що може крутити землю
мов апельсин
граційно
в руці
лягає чомусь
на мйе слабше плече
малосиле
недуже
кволе
плече
овиває
волоссям
подерту сорочку
збурхує хвилі
спиняє дощі
заливає легені
димом
огнів
скажи щось приємне
бо зашкоджу тобі

в очах її бачу свій егоїзм
свою ненаситність до розмов про себе

жінка що може крутити землю
мов апельсин
граційно
в руці
—
їсти його
обливаючись соком
кислим, пекучим, терпким
його соком
лягає ніжно
на мйє слабше плече
ламає дільбу
то-світу
де жив

х