один з усіх днів
розбите вікно
мов хтосі навмисно
забирає мій сон
що завш’-мало коли
приходить
у ліжко
—
радість канарки // пташка не диха‘
електричний розряд
б’жить мулом судин
дзьоб трима чорні // пелю́стки тюльпана
час розсипається
ї-час тепер мій
—
ламке́ тільце злякало-й
сказало мо-більше
про життя
що ми маймо
к’ли п’яні-й сумні
—
і-часом ти посуд
б’єш на крихітні дру́зки
уруші
і срібло
безвладні
безсилі
як я перед нею
як я серед мрій
п’ред цитриново-й пташко-й
безпорадний
малий
—
підмайстерко жнеця
я плачу й копаю
ліжко із квітів
для лимонних 'бох крил
горицвіти з волосся
адоніс-квіт-твій
розсипається
пагорбом
із рукавів
—
церемонія співу
для тої хто ні
сво-співу не дасть
ні янтарно-краси
залиш мені дрізки
звільняй-сі від-мі
ця пісня для
змучено-
синьоі-
душі

х