crazyauthorgroup

Взагалі колись шахи були моєю мініобсесією: в класі 9 ми з моєю подругою чи не кожен день проводили перерви за грою, а також я грала з татом і дідусем. Плюс же тоді приблизно подивилась серіал "Хід королеви", який я через певний час люблю передивлятись, і ще книгу, за якою він був знятий, прочитала. Зараз це не прям має хобі, але коли випадає нагода зіграти, то приємно повернутись до цього відчуття, хоча в цьому я далеко не майстер.

На ідею написати щось із шахами мене надихнула одна фотосесія, яку побачила в інстаграмі. А вже потім я це розкрутила до такої повної персоніфікації, у сетингу середньовічних битв, королівств, коротше, все, що я люблю. До речі, вкотре переконуюсь, що мені найбільш комфортно писати саме в такому вайбі, завжди неймовірно приємно до нього повертатись (ні на що не натякаю, але скоро чи не скоро, проте колись та й обов'язково буде якась смачненька замальовка із таким подібним). Можливо, я на певний час зроблю таки перерву, плюс скоро почнеться навчання, але так чи інакше постараюсь надовго не затягувати процес написання третьої і, як я дуже сподіваюсь, фінальної частини поеми. Буде гаряче, тож be prepared 😈

Щось потягнуло на такий лонгрід, захотілось просто поділитись своїм письменницьким. Тим паче, раніше взагалі не було чим ділитись, бо і не писалось особливо. Але потроху повертаюсь у цю двіжуху і сподіваюсь, надовго :)

Хочу зараз нарешті підняти завісу і розповісти про головний концепт моєї поеми (можливо, колись я придумаю для неї таки назву). Думала потримати інтригу до кінця, але насправді це не обов'язково, адже ідею можна простежити і в перших двох частинах. Отже, чи здогадався хтось з вас чи ні, але у поемі я намагалась втілити персоніфікацією шахів) Так, авжеж, її можна сприймати як просто епічну поему з королями, королевами тощо. Але моїм початковим задумом було безпосередньо зобразити шахові баталії, переносячись від фігур до реальних постатей: солдати (пішаки), коні, офіцери, тури. Задля кращої наочності я навіть розігрувала партію на дошці, думаючи над яскравішими і видовищнішими ходами :)

А вже наскільки це в мене вийшло, буду рада почути від вас)

Сьогодні, 29 серпня, у День пам’яті Захисників і Захисниць України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, ми згадуємо полеглих у боротьбі за Україну, серед них зокрема діячів і діячок літературної й культурної галузей.

Це, зокрема:

поет, перекладач і музикант Ігор Ходжаніязов
журналістка, театрознавиця Алла «Рута» Пушкарчук
журналістка й медіаменеджерка Ірина Цибух
журналістка, мисткиня Лана «Саті» Чорногорська
фотограф, митець Юрій Костишин (Кіт Характерник)
художник Давид Чичкан
поет Михайло Микусь
перекладач, волонтер, організатор фестивалю «Авдіївка ФМ» Олексій Савкевич
поет й науковець Олександр Подвишенний
поет, перекладач, філософ Олег Клюфас
письменник, історик Сергій Степовик
письменник Ігор Мисяк
книгар Василь Дорошенко
 журналіст Євгеній Осієвський
письменник, юрист Василь Паламарчук
поет Максим Кривцов

та багато-багато інших...

Дякуємо за ваш чин. Світла пам'ять💔🛡

Підготувала таку естетику моєї поеми ✨ (частина 1, частина 2 )
А ще на колажі є пряма підказка головної ідеї і концепту)

За результатами переобрання перемогла @julyA_0_0_1 🥳 Найближчим часом зв'яжемось задля уточнення усіх деталей)

На жаль, не всі умови були дотримані, тому ми прийняли рішення переобрати переможця, задля справедливості до всіх🙏
Дякуємо за розуміння❤️

Любі, будь ласка, читайте уважно умови і правила, щоб уникнути неприємних ситуацій 🙏 Переможця буде переобрано завтра орієнтовно о 10

Максимальний розголос❗️❗️❗️
Хмельницька область, м. Шепетівка
Кошеня (дівчинка) шукає дім.
Дуже лагідна, муркотлива, грайлива. Маленька знайда прибилась сьогодні на вулиці.
Вік: орієнтовно місяці 2-3
P.S. На вулиці б навряд чи вижила — багато вуличних собак.
ПРОШУ РЕПОСТ ПО МАКСИМУМУ❤️‍🩹
Звертатись щодо котика: @Kater_Rinkaaa

Вітаємо @Neko_chan03 з перемогою, найближчим часом зв'яжемось 🫶 Всім іншим дякуємо за участь, попереду ще багато чого цікавого ❤️

Результатииии😍😍

За результатами опитування результати будуть відомі сьогодні приблизно о 20, на каналі Farfalle 🦋

Друзі, маємо дуже важливе питання. Сьогодні мав завершитись наш розіграш книжкової бажанки. Проте у зв'язку з жахливими новинами для книговидавничої сфери не хочемо, аби оголошення результатів виглядало неетично та недоречно.

Проголосуйте, будь ласка, в опитуванні, як, на вашу думку, краще 🙏

Сьогодні внаслідок російської атаки згорів склад Vivat на Новій пошті у Києві в Святопетрівському.

Усі книжки, які там були, згоріли. Пожежу досі гасять. Масштаб втрат ще рахуємо, адже крім книжок на нашому складі, згоріли книжки Vivat також у партнерів Readeat і Bookua.

Попри все, Vivat продовжує працювати: книгарні відкриті, електронні й аудіокнижки доступні.

Дякуємо кожному, хто сьогодні з нами.

Просто жах, слів нема..

Мушу визнати, я серйозно недооцінила цю задумку, cause this thing is HUGE!! А це ще навіть не кінець, і я й так намагаюсь не розгортувати до максимальної потужності сюжет. Скажу чесно, вже втомлююсь, тим паче я завжди довго пишу вірші (та й не тільки вірші, я все в принципі довго пишу). А тут це цілий епічний твір у віршах, із зачином, кульмінацією і кінцівкою. Ну і обсяг відповідний. Проте так чи інакше до кінця я це доведу, тим паче найсмачніше лишила на фінал 😈 А потім нарешті повернусь до прози, бо віршами я походу перенасичилась на кілька років уперед :)

ЧАСТИНА 2

На зустріч ворогу сміливо
Покрокував солдат-юнак.
Хоробрий, неземної сили
І духом справжній він козак!

Готовий голову покласти
Задля майбутнього народу.
Не знає вільне серце радости,
Коли не зна вона свободи.

Король вражиний не барився —
Від себе відрядив бійця.
Із нашим молодцем зустрівся
Лицем, вважай-но, до лиця.

Стоять отак вони на полі,
Лиш іскри із очей летять.
Горлянки розірвать готові,
Якби лиш меч могли дістать.

Своєму воїну в підмогу
Спішить як вітер білий кінь.
Звільніть мерщій йому дорогу!
Бо ще зітре у попіл й пил.

А там і пара офіцерів
Швиденько підоспіла в бій.
Неначе двоє грізних церберів,
Чатують на передовій.

Аж раптом чорний воєвода
Шаблюку з пазухи схопив
І, замахнувшись як дугою,
Конячу голову зрубив.

Упало тіло бездихАнне
І білих смуток роз'їда.
Ятрить глибоку в серці рану
Загибель друга-свояка.

Радіють бузувіри вражі,
Піднявся миттю їхній дух.
Регочуть із противника невдачі,
Та так, що кров аж ллється з вух.

Коли як з натовпу явИться
Геть зовсім молодий хлопак.
І миттю офіцер-убивця
Розпластався мов той хробак.

Лютують дуже супостати,
Аж щелепи звело від гніву.
І стали напад готувати,
Аби помститися за кривду.

Аж ось сама імператриця
Чимдуж летить на поле бою.
Поріддя з пекла, демониця:
Лиш смерть вона несе з собою.

Зі скакуном своїм у парі
Намірилась столицю захопить.
Піддати білих вічній карі,
А мужа на престол посадовить

Одразу к ділу приступила:
Прорвалась у ворожії ряди,
Хазяйнувати стала сміло,
Лише за нею і гляди!

Рубає все, що бачать очі,
Нікого не шкодує з бідолах.
До короля дістатися охоча
Торує кров'ю собі шлях.

А що ж царьок наш, горепаха?
Зачувши він лиху годину,
Сховався, наче черепаха —
Лише корону його й видно.

Зміїться в його серці страх,
Дурманить, наче трунок.
Приречений на повний крах,
Вже й не чекає на рятунок

Аж ось і заревіли сурми:
Невтішні принесли новини.
Не втримали палацовії мури —
Пробилась досередини, вражина.

За мить щодуху мчиться
До нашого королика стрілою
Шалена бісова цариця
З мечем над йОго головою.

Коли як раптом виринає
Її Величність серед бою.
Своє кохання прикриває
Сплатив взамін життям ціною.

Як кров з грудей заструменіла
Злетів з чола її вінець.
Загинувши за мужа, стріла
Нещасна врешті свій кінець.

#мої_вірші@crazyauthorgroup