Хочу зараз нарешті підняти завісу і розповісти про головний концепт моєї поеми (можливо, колись я придумаю для неї таки назву). Думала потримати інтригу до кінця, але насправді це не обов'язково, адже ідею можна простежити і в перших двох частинах. Отже, чи здогадався хтось з вас чи ні, але у поемі я намагалась втілити персоніфікацією шахів) Так, авжеж, її можна сприймати як просто епічну поему з королями, королевами тощо. Але моїм початковим задумом було безпосередньо зобразити шахові баталії, переносячись від фігур до реальних постатей: солдати (пішаки), коні, офіцери, тури. Задля кращої наочності я навіть розігрувала партію на дошці, думаючи над яскравішими і видовищнішими ходами :)

А вже наскільки це в мене вийшло, буду рада почути від вас)