Перевів на Poetry, позаміняв де-не-де викорстання
os.path (нащо ви ним користуєтесь досі взагалі?) на значно красивіший pathlib, позаміняв якісь триповерхові ifʼи на паттерн-матчінг — стало прям симпатично. Ну й логіку авжеж проапдейтив, для чого, власне, й сідав.Шо я можу сказати: Python — досі одна з найкращих мов програмування. Прям дуже приємно нею писати. Не дарма вона чи не єдина є в топі всіх популярних рейтингів типу TIOBE, PYPL, StackOverflow Survey тощо.
А потім мені щось закортіло автоматизувати публікацію пакету. Значить, GitHub Actions сетаплять Python, встановлюють
poetry, збирають wheel, а потім публікують його в GitLab Package Registry на іншому хості. На ґітлабі в свою чергу запускається пайплайн, котрий збирає докер-образ з новою версією скрипта та завантажує його в Artifactory. Найдивніше тут те, що все запрацювало з першого разу, навіть авторизація 🤯, хоча я до цього не мав справ ані з Environments на ґітгабі, ані зі сторонніми PyPI індексами, ані з пайплайнами на ґітлабі.
Чи то день такий вдалий, чи то минулого разу я голодний був.