Капіталізм не лише змінює об’єктивний світ, але й трансформовує нашу суб’єктивність, створюючи такі моделі поведінки та мислення, які сприяють його відтворенню. А отже, чи не є ми заручниками капіталу назавжди? 😭

Філософський підхід Маркса вирізняється тим, що закладає теоретичну основу виникненню альтеранативної суб’єктивності. Маркс показав, що капіталізм має історичну природу: він народжується внаслідок конкретних соціально-економічних змін і так само може бути подоланий. Те саме стосується і суб’єкта.

Тож питання можливості революційних змін — це насамперед проблема того, як змінити самих себе. Якщо капіталізм формує нас, то що потрібно для того, щоб «створити» себе заново❓

Сучасна філософія рясніє теоретичними поглядами на те, як такі зміни відбуваються. Бельгійський філософ і соціолог Бруно Бостілс аналізує теорії суб’єкта в працях Джудіт Батлер, Алена Бадью, Славоя Жижека, Андріана Джонстона та інших, намагаючись збагнути, чи може марксизм збагатити ці підходи. Цю спробу Бостілса, яку він виклав у статті «Марксова теорія суб’єкта», сьогодні ми публікуємо вперше українською.