«Те, що в нас є, воно охороняється екологами, нам не так легко тут видобувати. Тому ми будемо видобувати в Україні, аби використовувати це для виробництва важливих технологій у США, зокрема зброї, щоб задовольнити наші власні потреби».

Ці слова Дональда Трампа під час зустрічі з Володимиром Зеленським щодо підписання угоди з рідкоземельних металів 28 лютого загубилися на тлі інших висловлювань. Проте саме вони яскраво ілюструють абсолютно неприховану логіку капіталістичного екстрактивізму (економічної моделі, що передбачає видобуток корисних копалин із мінімальною їх переробкою): Глобальна Північ отримує прибутки, а Глобальний Південь — виснажені ресурси та екологічні катастрофи.

Проблема колоніальної нерівності та її відтворення при спробах вирішення кліматичної кризи гостро порушувалася під час 26-ї Конференції ООН зі зміни клімату в 2021 році. За підсумками COP26 екологічні активісти заявили, що багато запропонованих кліматичних рішень є лише новими формами колоніалізму. Йдеться про захоплення земель, екстрактивізм, вимушені переселення та позбавлення прав. У відповідь вони висунули вимоги щодо системних змін.

▪️ Чому ж багато «зелених» ініціатив працюють на користь корпорацій, а не спільнот і довкілля?
▪️ Як екстрактивна економіка, що сформувалася за часів імперій, сьогодні визначає долі цілих регіонів?
▪️ І чому боротьба за клімат — це ще й боротьба проти імперської експлуатації?

Читайте про це в статті дослідниці географії Фархани Султани.