Ашаршилик — масовий голод у сільських районах Казахстану, спричинений репресивною політикою колективізації радянської влади.

Голод у Казахстані розпочався в 1930 році і тривав до 1933 року. За приблизними підрахунками, за цей час загинули від 1,5 до 3,5 мільйона людей. Близько 90 % із них становили казахи, які знову стали найбільшою етнічною групою в Казахстані лише в 1990-х роках.

Голодомор мав й інші катастрофічні наслідки для казахського суспільства, зокрема він призвів до:
▪️ знищення кочівництва як економічної системи регіону;
▪️ змусив мільйони казахів покинути свої рідні землі;
▪️ спричинив радикальні демографічні зміни через заселення колишніх пасовищ казахів переселенцями.

Попри масштаби трагедії, тема голоду в Казахстані досі залишається малодослідженою. Певною мірою на її актуалізацію і політизацію вплинула українська політика щодо Голодомору. Наприклад, казахські науковці називали голод у Казахстані казахським Голодомором.

Однією з найвідоміших дослідниць, які займаються відновленням історичної пам’яті про ці події, є американська історикиня Сара Камерон. У 2018 році вийшла її книга «Голодний степ: голод, насильство і створення Радянського Казахстану», яка викликала широкий резонанс серед казахського населення. Наступного року ця книжка вийде й українською мовою у видавництві Academic Press.

У День пам'яті жертв голодоморів ми публікуємо інтервʼю з Сарою, з якого ви зможете більше дізнатися про причини, перебіг і наслідки Ашаршилику.