25 квітня у Португалії відзначають День Свободи, приурочений до подій Революції гвоздик, яким цьогоріч виповнилося 50 років. У 1974 році тут було повалено диктаторський режим, який нерідко порівнюють із путінським.

Революція гвоздик стала відправною точкою переходу Португалії до демократії та завершення її колоніальних війн. Унаслідок тривалої боротьби місцевих лівих із авторитарним режимом, Португалія довгий час залишалася однією з європейських країн із найсильнішими лівими настроями та живою традицією антисистемних рухів.

Проте на парламентських виборах минулого місяця уряд Соціалістичної партії зазнав поразки. Якщо після виборів 2015 і 2019 років переможні соціалісти мали спиратися на підтримку радикальніших лівих і під їх тиском намагалися проводити соціально орієнтовану політику, то з 2022 року правили самостійно й потерпали від скандалів.

Із такої ситуації поживилися ультраправі популісти, хай їх і не взяли до нового уряду правоцентристської партії, яка тут зветься Соціал-демократичною. Проте тривожно, що в країні, де крайні праві десятиліттями лишалися поза парламентом, дискредитовані пам'яттю про диктатуру Салазара-Каетану, вони зараз є третьою за чисельністю парламентською фракцією. Тож загроза авторитаризму та необхідність спротиву зберігають свою актуальність із часів Революції гвоздик.

Більше про здобутки й поразки лівих у Португалії читайте в матеріалі Дениса Пілаша «Португалія: відлуння незавершеної революції».