▪️ Перший результат: Дхубаб

5 жовтня підтримувані Саудівською Аравією сили швидко просунулися вздовж узбережжя.

За даними Reuters, вони захопили значну частину району Дхубаб, який безпосередньо виходить до Баб-ель-Мандебу. Єменський уряд також заявив про захоплення місцевої злітної смуги та фактичне відновлення контролю над ключовими позиціями біля протоки.

Але бої продовжувалися, зокрема біля військового об’єкта в цьому районі, а хусити заперечували повідомлення про втрату позицій.

Тому формула «Баб-ель-Мандеб повністю звільнений» поки була б занадто категоричною.

Правильніше я б сказав так:

урядові сили повернули ключові позиції на єменському узбережжі протоки та суттєво погіршили становище Ansar Allah у цьому районі.

▪️ Але хусити не просто відступають

Це принципово важливо для розуміння ситуації.

Поки урядові сили наступають уздовж узбережжя, Ansar Allah продовжує наступальні дії на інших напрямках.

Особливо небезпечна ситуація складається навколо Таїза.

Хусити намагаються перерізати останні маршрути постачання урядових сил до міста. 5 жовтня їхні джерела заявили про просування в районі аль-Мавасіт поблизу дороги Таїз-Аден.

Таким чином фронт не рухається в одному напрямку.

Виникає складніша картина:

уряд наступає біля Баб-ель-Мандебу → Ansar Allah тисне біля Таїза.

Тому перші успіхи на узбережжі ще не означають стратегічного перелому.

▪️ Саудівська авіація знову стала головним multiplier

Коаліція заявила про масштабну повітряну кампанію із залученням близько 100 бойових літаків. Цю цифру потрібно сприймати саме як заяву саудівської сторони, а не незалежно підтверджену кількість машин, які одночасно виконують бойові завдання.

Проте незалежні повідомлення Reuters підтверджують інтенсивну саудівську авіаційну підтримку наступу.

І тут проявляється один із головних уроків попередньої війни.

У 2015 році Саудівська Аравія вже мала величезну перевагу в авіації, високоточному озброєнні та фінансових ресурсах.

Цього виявилося недостатньо, щоб ліквідувати Ansar Allah як військово-політичну силу.

Тому нинішня модель виглядає інакше:

єменські формування → займають територію;
Саудівська Аравія → створює перевагу в повітрі та забезпечує удари;
зовнішні партнери → допомагають розвідкою, плануванням і забезпеченням.

Повітряна кампанія може створити умови для наступу.

Але територію все одно повинна зайняти й утримувати наземна сила.

▪️ А де тут США?

Вашингтон поки намагається залишатися на один рівень нижче прямої участі у новій наземній кампанії.

За даними Reuters, США вже надають Саудівській Аравії розвідувальну підтримку. Американські союзники також обговорювали допомогу з плануванням і логістикою, але без прямої участі у бойових діях.

Це важливе розмежування:

intelligence / planning support ≠ американські удари по Ємену.

Тобто США можуть допомагати формувати інформаційну картину операції, не відкриваючи ще один великий фронт власними силами.