▪️ AI потрібен передусім для скорочення часу між інформацією та рішенням

Тут є ще одна важлива деталь, яка вже виходить далеко за межі тих тез які описує Bloomberg.

NATO Allied Command Transformation розвиває Next Generation Targeting.

Заявлена мета - скоротити information-to-decision latency більш ніж на 50%.

Система повинна допомагати обробляти величезні масиви даних, відсіювати інформаційний «шум», зіставляти сенсорні дані та швидше формувати картину для прийняття рішення. При цьому НАТО прямо зазначає, що остаточне рішення залишається за людиною.

Тобто AI тут потрібен не для створення фантастичного «автономного генерала».

Його функція набагато практичніша:

скоротити шлях від виявленої цілі до обґрунтованого рішення щодо неї.

У сучасній війні кілька хвилин затримки можуть означати, що ціль уже змінила позицію.

▪️ Другий етап: отримати Freedom of Maneuver

Зупинити наступ недостатньо.

Наступне завдання - створити freedom of maneuver, тобто умови, за яких власні сили можуть діяти, переміщуватися та концентрувати бойову потужність, тоді як противник поступово втрачає таку можливість.

Це вже перехід від реактивної оборони до активного формування поля бою.

Умовно:

зупинили → дезорганізували → створили перевагу → почали нав’язувати противнику власний темп.

І саме тут поєднання традиційних формувань, далекобійних засобів, дронів, РЕБ, розвідки та автоматизованого targeting повинно давати системний ефект.

▪️ Третій етап: бити не лише по передньому краю

Один із найцікавіших елементів концепції - перехід від знищення окремих бойових платформ до впливу на command and control противника.

Це принципова різниця.

Можна знищувати:

танк → БМП → гармату → штурмову групу.

А можна намагатися руйнувати систему, яка дозволяє цим елементам діяти узгоджено:

командування → зв’язок → розвідка → логістика → координація → управління вогнем.

У другому випадку метою стає не просто зменшення кількості техніки.

Метою є порушення здатності противника організовувати бойові дії як систему.

Саме після цього має з’явитися можливість завдати силам вторгнення швидкої та переконливої поразки.

▪️ Найважливіший український урок НАТО стосується навіть не самих дронів

24 вересня генеральний секретар НАТО Марк Рютте сформулював дуже показову думку.

Альянс уже не виходить із того, що достатньо виробити величезну кількість певного типу БпЛА і покласти їх на склади.

За його словами, технології дронів і C-UAS змінюються приблизно кожні 6-9 місяців. Тому дедалі важливішою стає не лише кількість готових апаратів, а здатність швидко виробляти й модифікувати їх відповідно до зміни поля бою.

Це надзвичайно важливий висновок.

Військовий запас і промислова спроможність - не одне й те саме.

Для артилерійського снаряда великий складський запас може залишатися актуальним роками.

Для частини безпілотних систем ситуація інша:

сьогодні ефективна конфігурація → противник створює countermeasure → ефективність падає → необхідна нова конфігурація.

Тому до традиційного поняття Readiness додається ще одна характеристика:

Adaptation Rate - швидкість адаптації.

Це аналітичний термін, але він добре описує проблему.