Вісімдесят відсотків полиці

Власник однієї з великих мереж в інтерв'ю спокійно пояснив, де в нього точки зростання. Мережі тримають близько вісімдесяти відсотків продуктового ринку. Решта двадцять це ринки, ФОПи, маленькі крамниці. З того, як він про них говорив, читалося головне: їх треба прибрати, і тоді буде сто.

За цими двадцятьма відсотками стоять люди, які щось вирощують. Фермер везе овочі на ринок, звідти вони розходяться по крамницях. Зайти з цим на полицю великої мережі майже нереально: умови входу, терміни оплати, повернення, домовленості поза договором.

У Європейському Союзі з цим розібралися буденно. Діє регуляція проти нечесних торгових практик: є письмовий договір, значить діє написане в договорі, а не те, про що потім домовились по-пацанськи. Прописані строки розрахунку. Зараз ці правила ще й зводять до спільних для всіх країн, бо мережі навчилися грати на різниці між німецькими, французькими та іспанськими нормами.

Ось чому вступ до ЄС малому фермеру вигідніший, ніж йому здається. Останні роки Брюссель цілеспрямовано підсилює позицію фермера в ланцюгу проти переробника і проти рітейлу.

І варто пам'ятати одну річ. Коли на початку великої війни частина Сумщини виявилась відрізаною від великої логістики, годували її ті самі малі й середні господарства, яких так зручно називати неефективними.

Чому фермеру важче потрапити на полицю в Києві, ніж на ринок у Єгипті - https://youtu.be/Q4UVb1QdVq0