Продовжую потроху читати "Тіло веде лік". Подобається, як автор пише нон-фікшн. Цікаво, легко і глибоко.
Зараз цікаво побачити, що автор говорить — травма відбирає у нас мову.
«Алекситимія, дисоціація, висикання — це розлади ділянок мозку, які допомагають нам зосереджуватись, розуміти, що ми відчуваємо і активно захищати себе.
Мова відіграє в цьому активну роль: наше самовідчуття ґрунтується на здатності впорядкувати свої спогади і зливати їх у єдине ціле»
Тобто одна з задач терапії з травмою — допомогти впорядкувати подію, назвати її і вплести в життєвий наратив.
Ходжу і роздумую про це сьогодні в госпіталі.
Дуже мені подобається книжка «Тіло веде лік» - дуже просто пояснено складні процеси.
І я продовжую читати і ділитись коротенько.
Якщо це корисно — поставте 🔥 або + в коментарях. Буду продовжувати ділитись важливими шматочками з книги «Тіло веде лік» і таким чином зекономлю вам час.
@bagnenkoPsy