Психолог під час війни

Зцілення не означає, що пошкодження ніколи не було. Воно означає, що пошкодження більше не керує вашим життям.

Ґабор Мате
Джерело (англ.):
Gabor Maté, The Myth of Normal (2022)

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

5 базових принципів підтримки у втраті військового і його родини.

Я зараз багато працюю з текстами про втрату, редагую мою книгу і перечитую матеріали, які досліджував. Є дуже цікаві дослідження Штробе, Ліз Шульман, Вільяма Вордена, Патрісії Кріттенден, Девіда Кесслера.

Ось 5 принципів, які я виділив би, як головні у підтримці.
Для втрати військовослужбовця та підтримки його родини я б сформулював 5 базових принципів так:

1. Безпека перед опрацюванням горя

Спочатку потрібно забезпечити фізичну й психологічну безпеку, базові потреби та стабілізацію. Не варто одразу змушувати людину детально розповідати про обставини смерті чи переживання. ВООЗ рекомендує спочатку слухати, визначати потреби, захищати від подальшої шкоди та пов'язувати людину з близькими й необхідними службами.

2. Не нав'язувати «правильний» спосіб горювання

Горе не має єдиної правильної форми. Людина може плакати, мовчати, злитися, відчувати провину, полегшення або навіть тимчасово не відчувати сильних емоцій. Відсутність сліз не означає відсутності горя.

3. Дати можливість зберігати зв'язок із померлим

Мета підтримки - не змусити людину «відпустити» або забути військового. Важливо допомогти трансформувати зв'язок із померлим у таку форму, яка дозволяє продовжувати життя: пам'ять, цінності, сімейні традиції, фотографії, розповіді, символічні дії, внутрішній діалог. Такий підхід також використовується в роботі з травматичним горем військових і ветеранів.

4. Відновлювати соціальну опору та функціонування

Після втрати важливо не залишати людину саму з горем. Потрібно підтримувати зв'язок із сім'єю, побратимами, друзями, громадою, духовною спільнотою та фахівцями. Паралельно поступово відновлюються сон, харчування, побут, робота й інші звичні форми життя. ВООЗ окремо наголошує на зміцненні соціальної підтримки та, коли це можливо, поступовому поверненні до повсякденної активності.

5. Враховувати специфіку військової втрати

Втрата військового може бути пов'язана не лише зі смертю, а й із бойовою травмою, раптовістю смерті, невизначеністю, зникненням безвісти, неможливістю попрощатися, втратою тіла, свідченням загибелі або попереднім досвідом бойової травми. Тому підтримка має враховувати не тільки процес горювання, а й можливі травматичні реакції та потребу в спеціалізованій допомозі. APA окремо наголошує на необхідності враховувати специфіку військового досвіду та його вплив на сім'ю.

Про це детально я буду говорити на моєму курсу, який стартує вже через 10 днів.
Якщо вам це потрібно - запрошую.

Всі учасники отримають багато корисного матеріалу, а також
— презентацію
— участь в закритому чаті і можливість дізнаватись більше від практиків
— участь в інтерв’ю з ветераном, де він детально розкаже про цей досвід;

Більше інформації - за посиланням.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
Запрошую.

А якщо це корисно — поставте ❤️ або + в коментарях.

Це серія постів про взаємодію з військовими і ПТСР
Пост про комунікацію тут:
Пост про історію ПТСР тут;
Всі пости за хештегом #ПТСР
5 принципів підтримки військового тут.

Матеріали про горювання тут:
- Матеріал про роботу горя;
- Відмінності у проживання горя у військових і цивільних - тут;

@bagnenkoPsy

“Травматичні події руйнують зв’язки, які підтримують людину та спільноту.”


Джудіт Герман
Джерело: Herman, Trauma and Recovery, 1992.

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Дякую всім, хто оберігає та боронить нашу свободу 🇺🇦

Шана та вічна пам’ять тим, хто поклав своє життя та назавжди залишиться на Щиті 🙏

Зі святом всіх причетних.
@bagnenkoPsy

Що важливо розвивати в собі, щоб краще розуміти і взаємодіяти з військовими?

Зараз готуюсь і передивляюсь деякі матеріали по взаємодії з військовими.
І знаєте, розумію, що це базові речі, які дуже важливі. Без розуміння цих принципів можна наломаи дров.

Поділюсь частинкою матеріалів, які будемо сьогодні детально розбирати

— Навичка емпатії
Емпатія - це здатність розуміти та співпереживати емоційний стан іншої людини, ставлячи себе на її місце. Це вміння не лише сприймати емоції, але й усвідомлювати, що їх викликає, та відчувати певною мірою те саме.
Це база. Без цього побудувати міцний контакт з військовим взагалі неможливо.

Бо важливо відчувати його тут і зараз.
От прямо сьогодні ми працювали з військовим і після деяких травматичних спогадів він провалився в сильний афект. Ми почали стабілізувати, але я побачив цей афект одразу і припинив рух до спогадів.

— Розуміння контексту військового досвіду

Військовослужбовці часто мають специфічні психологічні установки, включаючи:
високу орієнтацію на самоконтроль;
недовіру до цивільних або “небойових” спеціалістів;
пригнічення емоцій;
звичку діяти, а не рефлексувати;
стигматизацію психологічної допомоги.
Ці чинники створюють бар'єри для контакту, але водночас вказують на вектори, де потрібна підтримка.

Базові принципи контакту з військовим
Поважай захисні механізми.
Будь простим і конкретним.
Дій у режимі “тут і зараз”.
Пропонуй ресурс, а не “лікування”.
Завжди залишай вибір за ним.

Про це будемо говорити на найближчому майстер-класі про роботу з військовими і цивільними.
Якщо вам це потрібно - можете долучитись до другого і третього уроку. А перший подвиитись в записі.

Всі учасники отримають багато корисного матеріалу, а також
— презентацію
— участь в закритому чаті і можливість дізнаватись більше від практиків
— участь в інтерв’ю з ветераном, де він детально розкаже про цей досвід;

Більше інформації - за посиланням.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
Запрошую.

А якщо це корисно — поставте ❤️ або + в коментарях.
Якщо набереться 30 ❤️ — напишу про ще основні звички, що допомагають психологу краще розуміти ветерана.

Це серія постів про взаємодію з військовими і ПТСР
Пост про комунікацію тут:
Пост про історію ПТСР тут;
Всі пости за хештегом #ПТСР
5 принципів підтримки військового тут.

Матеріали про горювання тут:
- Матеріал про роботу горя;
- Відмінності у проживання горя у військових і цивільних - тут;

@bagnenkoPsy

Стартував мій курс "Психологічна стійкість" у студентів КСУ Грінченка.

найбільше надихає те, що я не просто викладю предмет. А допомагаю їм створювати звички.

Звички, які стануть в нагоді в житті далі.
Зараз їм 18-19 років.
Пам'ятаю себе в цей час, саме тоді я заклав деякі важливі звички, що сформували мене і допомогли сформувати стійкий характер.

тому для мене це не просто курс для студентів. Це продовження мого сенсу - робити те, що підтримує стійкість нашу колективну.

Тішусь сьогодні. Неймовірно тішусь.
@BagnenkoPsy

“Травма позбавляє людину відчуття сили та контролю над власним життям.”

Джудіт Герман
Джерело: Herman, Trauma and Recovery, розділ “Safety”, 1992.

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Чому я дарую книги військовим?


Я працюю клінічним психологом в госпіталі і вже більше 2 років пробую різні методи взаємодії. Ми проводимо і групові зустрічі, і індивідуальні, арт-терапію і багато іншого.

Книга - це те, що я бачу дає результат.

Я глибоко вірю в те, що коли він може зануритись в книгу і трохи відпочити від реальності - це дає йому заспокоєння.

Часто - це книги про те, як війна міняє і як бойовий досвід міняє.

Моє відкриття - книги Джонатана Шея.
В руках у військового подарована "Ахіллес у В'єтнамі"

— про те, як пам’ять за загиблими може тривати десятиліттями і мучити
— про повернення з війни
— про те, що ветеран не знає, що робити в цьому цивільному просторі
— про безглузді накази і безглуздість багатьох подій всередині армії загалом

Коли військовий усвідомлює, що не тільки він переживає цей досвід.
А ще й багато інших - і від часів античності - це нормалізує його стан.

Я глибоко вірю, що робота з військовим має відбуватись не тільки в моєму кабінеті психолога, а ще й між нашими сесіями.
І книга в цьому дуже допомагає.

Я бачу великий прогрес в роботі, коли ми опрацьовуємо травматичний досвід - і паралельно військовий бере книгу і поступово читає загалом про свій досвід.

Дякую всім причетним за підтримку і допомогу в закупці якісних і потрібних книг для хлопців.

Зараз ресурси знов закінчились і маю купувати нові книги.

Якщо хочете - можете підтримати мою діяльність. Гроші на закупку потрібні на цьому тижні - збираю 8000 грн.
Ось збір на підтримку моєї роботи з військовими — книги і необхідне.
🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/4XtefYkEZN
💳Номер картки Банки
4874 1000 3049 5322

Дякую всім за активну підтримку🙌
@bagnenkoPsy

Відновлення після травми може відбутися лише в контексті стосунків; воно не може відбутися наодинці.

Джудіт Герман «Психологічна травма та шлях до видужання»

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

6 принципів, які допомагають розвивати емпатію.

Емпатія — дуже важлива навичка для будь-яких відносин.

Ось базові принципи:
1. Вміти слухати.
2. Тренувати перспективу іншого.
3. Помічати власні упередження.
4. Витримувати сильні емоції.
5. Практикуватися щодня.
6. Читати історії інших.

Розвивайте емпатію та піклуйтесь про тих, хто є поруч з вами.

Вже в жовтні 2026-го я проводжу майстер-класи по темі взаємодії військових і цивільних.

Кому буде корисно?

Для психологів, психотерапевтів, консультантів, які вже працюють або планують працювати з військовими та ветеранами.
А також для дружин, мам, батьків, родичів і тих, хто хоче краще розуміти військових.


Після проходження серії майстер-класів ви навчитеся:
1. Краще розуміти, що відбувається з психікою військового під час служби, після травматичного досвіду та після повернення до цивільного життя.
2. Розрізняти, де достатньо психологічної підтримки, а де необхідне звернення до психолога, психіатра або іншого фахівця.
3. Розуміти базові механізми формування психічної травми та ПТСР.
4. Розпізнавати основні прояви ПТСР: флешбеки, уникання, гіпервиглядність, сильне збудження, емоційне оніміння та проблеми зі сном.
5. Допомагати людині стабілізуватися під час сильної тривоги, плачу, агресії, паніки або емоційного перевантаження.
6. Застосовувати прості та безпечні техніки саморегуляції без необхідності бути психологом.
7. Правильно розмовляти з ветераном після повернення: про зміни, бойовий досвід, труднощі адаптації, сім'ю та цивільне життя.

Запрошую.
Стартуємо 12 жовтня, 19:00.

Всі учасники отримають багато корисного матеріалу, а також:
— презентації;
— участь в закритому чаті і можливість дізнаватись більше від практиків;
— участь в інтерв’ю з ветераном, де він детально розкаже про цей досвід.

Реєстрація:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8

Якщо це було корисно — поставте «+» чи 🔥 в коментарях. Дякую!

@bagnenkoPsy

Те, що ми шукаємо, — не щастя саме по собі, а сенс. І коли сенс знайдений, щастя приходить як побічний ефект.

Віктор Франкл, «Воля до сенсу»

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Завершив 2-річне навчання на психотерапевта в методі логотерапії.

І тепер я є дипломованим психотерапевтом в методі логотерапія і екзистенційний аналіз.

Я чекав цього дня дуже давно.
Мріяв про це ще з 2020-го року, коли вперше дізнався про цей метод і прочитав всі праці Франкла, які знайшо (Так, навіть "Воля до сенсу") Почав навчатись в 2023, завершив базовий курс.
А потім в 2024-му році пішов навчатись на поглиблений курс.

Після проходження поглибленого курсу, занять, практики і проходження всіх годин супервізій, а також написання дипломної роботи - отримав міжнародний диплом логотерапевта.
(якщо більш детально - то Загальна кількість – 330 годин навчання, 60 годин лекційні заняття, 60 годин Тімо Пурйо “Духовні можливості логотеорії В.Франкла”, 54 годин практичні заняття (тьюторські), 54 години літературні заняття, 102 годин самостійної роботи)

Це було справді непросто. Дуже.

І не було часу сісти і спокійно описати про що це і чому для мене це важливо.

Трохи розкажу про що це.

Логотерапія та екзистенційний аналіз — це психотерапевтичний підхід, розроблений Віктором Франклом, який розглядає людину як таку, що здатна знаходити сенс, робити вибір і займати відповідальну позицію навіть за складних життєвих обставин.
У центрі підходу — не лише питання «Що зі мною не так?», а й питання:
• Що для мене має сенс?
• Заради чого я живу і дію?
• Що ця ситуація вимагає від мене?
• Що залишається у сфері моєї свободи, навіть якщо я не можу змінити обставини?
• Яку позицію я можу зайняти щодо того, що відбувається?
• За що і перед ким я беру відповідальність?

З якими запитами я працюю завдяки логотерапевтичному підходу:
• пошук або втрата сенсу життя;
• переживання екзистенційної кризи;
• відчуття порожнечі, беззмістовності, «не знаю, навіщо живу»;
• труднощі з визначенням життєвих цінностей і пріоритетів;
• кризи особистості та ідентичності;
• переживання втрати, горювання та незавершеності;
• прийняття ситуацій, які неможливо змінити;
• пошук власної позиції щодо складних життєвих обставин;

Я глибоко вірю, що навіть в найскладніших обставинах можна знайти сенс.
Я вірю, що логотерапія допоможе тисячам українців.
Цей метод - якраз відображає глибинно мої цінності.

І мені дуже радісно і цінно, що цей етап я встиг завершити до народження сина, бо зараз на навчання сильно менше часу.

Можу радити Інститут Віктора Франкла
тут - телеграм канал.
тут - сайт:
viktorfranklukraine.com

Ось тут описував деякі складові логотерапії. Кому цікаво:
✅ Базові принципи логотерапії в роботі з військовими.
✅ Базові принципи логотерапевтичної підтримки у втраті. Частина 1.
✅ Як говорити з військовим про травматичний досвід з точки зору логотерапії. Базові принципи.
✅ Самотрансценденція: один із головних принципів логотерапії
✅ Трагічний оптимізм в логотерапії. Що це і навіщо це нам потрібно?
✅ Про захист дипломної писав тут.
✅ Воля до сенсу. Базовий принцип логотерапії

До речі - тут канал з корисними цитатами логотерапевтів. Раджу підписатись.


Якщо хочете працювати зі мною - запрошую. Тут можна заповнити заявку: https://forms.gle/VSJFQqkWoduPnCqx5
Зараз місць немає, але з кінця тижня має звільнитись одне місце.

ну і приймаю вітання.
Я буду це святкувати. Бо це важлива для мене подія. Та, яку так давно чекав. І багато років в це вклав.

@BagnenkoPsy

Ранковий обхід. Що найважливіше бачить клінічний психолог на обході?

Я люблю понеділки, бо в понеділок новий віток і новий обхід.
На обході клінічний психолог насамперед оцінює психічний стан пацієнта, його динаміку, ризики, контакт із реальністю та здатність взаємодіяти з лікуванням.

Ті, з ким я працюю - я оцінюю їх стан. І домовляюсь про зустріч сьогодні.
Це завжди цікаво і дуже допомагає в роботі - короткий контакт на ранковому обході.

Про взаємодію з військовими буду говорити і ділитись досвідом.

Також буде присутній діючий військовослужбовець, який поділиться особистим досвідом.

Більше інформації - за посиланням.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
Запрошую.
До 1 жовтня діє ще мінімальна ціна.

А якщо інформація про обход була корисною - поставте тут якусь реакцію— 🔥 наприклад.
Дякую.

@bagnenkoPsy

Стійкість — це процес успішної адаптації перед лицем труднощів, трагедій, загроз або серйозних джерел стресу... Вона не є чимось випадковим чи пасивним.
Для цього потрібні свідомі зусилля. І її можна посилити за допомогою практики.

Джордж Боннано, психолог, професор клінічної психології в Педагогічному коледжі Колумбійського університету, США.
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Я полюбив Полтавщину (або про причини мовчання на каналі 4 дні)

А через Полтавщину я полюбив Україну ще більше.

Якби я був дослідником народного побуту і мови - етнографом або фольклористом, - я би точно починав з Полтавщини, як з одного з перших місць для пошуків.

Моя дружина - полтавчанка. І я тут буваю часто тепер. Особливо тепер, після народження сина.

І так, я полюбив Полтавщину. Батьківщину Котляревського, Михайла Драгоманова, Панаса Мирного, Олени Пчілки і Лесі Українки і Василя Симоненка.

Як же мені подобається тут.
Все тут – наче напоєне Україною по вінця. Особливо я відчуваю тут тугу за рідним після того факту, що на рідну Херсонщину я потрапити зараз не можу.

Я спробую ніби широкими мазками на полотні мого тексту трохи показати те, за що саме я полюбив цю землю.
Мова - співоча, дуже ніжна, тепла і дуже якась мелодійна. Ніби слухаєш пісню, але протяжну і спокійну, і люди тут так спілкуються. Особливо в селах.
Люди - відкриті, щирі і дружні. Люди, які живуть чесне життя, працюють на землі поколіннями, роблять закрутки і вирощують городину.
Козацька спадщина - тут осередок Гетьманщини і козацтва
Похід за грибами - як мистецтво.
Збір яблук або груш - як частина простого щасливого життя.

Полтавщина особливо пов’язана з Іваном Котляревським — автором «Енеїди» та «Наталки Полтавки». Саме його творчість закріпила живу народну українську мову як важливий матеріал літератури.

А ще особлива опішнянська кераміка (я закохався в неї і придбав собі трохи). Опішня - це один із найвідоміших центрів українського традиційного гончарства. Це одна з найхарактерніших культурних «візитівок» Полтавщини.

Полтавщина довгий час зберігала традиційний український побут: вишивку, пісенну культуру, обряди, народний одяг, гончарство, ткацтво. Особливо відома решетилівська вишивка та килимарство.

Природа. Ліси густі і яскраво зелені, такі яскраві що очі насолоджуються.
Україна тут насичена і красива.

І хоч я не дослідник – я клінічний психолог, – але Полтавщина дійсно надихає любити рідне і досліджувати ще більше Україну.

Я вже казав, що полюбив Полтавщину? 💁🏻‍♂️
@bagnenkoPsy

Одного мого друга та колегу, з яким ми тижнями працювали поруч (у концтаборі – прим.перекладача), я буквально тренував, «натаскував» на гумор.

Одного разу я запропонував йому щодня по черзі вигадувати якусь цікаву історію, яка може статися з нами після звільнення. Воля до гумору, спроба бачити хоч щось із того, що відбувається в кумедному світлі, можна розглядати як мистецтво жити.

Віктор Франкл,
Джерело: Промова: «Непокірна сила людського духу»
Berkeley Community Theater, 2 листопада 1979 року.
The Defiant Power of the Human Spirit: A Message of Meaning in a Chaotic World

Підписуйтесь на канал з логотерапевтичними думками:
@logotherapists

Нав'язливе прагнення до досконалості великою мірою розвивається з потреби уникати будь-якого несхвалення

Карен Хорні
"Невротична особистість нашого часи"
Карен Хорні — американський психоаналітик та психолог, одна з ключових постатей неофрейдизму. Акцентувала значення впливу навколишнього соціального середовища формування особистості.

Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists

Довіра до себе не гарантує успіху, але нездатність довіряти собі гарантує невдачу.

Альберт Бандура (1925 - 2021) відомий канадський психолог українського походження.

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Чому повернення військового після демобілізації - це довгий шлях. Базові причини. Частина 1.

Хочу пороздумувати на цю тему, як клінічний психолог і людина, у якої багато друзів військових.

Нещодавно мій друг військовий сказав цікаву фразу, що він служить, але він в страшному сні уявляє своє повернення після служби.
І це не тільки він, такі думки у багатьох військових. А також у ветеранів, які вже повернулись.

В першу чергу, хочу сказати, що повернення військового - це довгий шлях.
Демобілізація закінчує службу, але не закінчує психологічну адаптацію. Військовий повертається з середовища, де виживання, дисципліна, бойова готовність і побратимство були нормою, у цивільне життя, де діють інші правила.

Чому повернення військового — це довгий шлях
1. Потрібно вийти з режиму бойової готовності
Організм і психіка могли місяцями або роками працювати в режимі:
«Будь готовий до небезпеки».
Після повернення небезпека зникає не автоматично разом із демобілізацією. Гіпервиглядність, настороженість, проблеми зі сном, різка реакція на звуки можуть зберігатися.

2. Треба заново навчитися відчувати безпеку
Для військового безпека могла означати зовсім інше:
• контроль території;
• зброю поруч;
• перевіреність людей;
• чіткі правила;
• готовність до небезпеки.
У цивільному житті багато ситуацій непередбачувані. Психіці потрібен час, щоб перебудувати систему оцінки загроз.

3. Змінюється структура дня
На війні життя часто має чітку організацію:
завдання - далі виконання - далі відпочинок - далі знов підготовка завдання - виконання.
У цивільному житті виникає багато невизначеності:
«Що я сьогодні роблю? Куди рухаюся? Для чого?»
Тому після демобілізації може виникати відчуття порожнечі або втрати структури.

4. Потрібно перебудувати ідентичність
Військова роль могла стати центральною частиною особистості:
«Я — військовий».
Після демобілізації виникає питання:
«Хто я тепер?»
Особливо складно, якщо людина тривалий час була командиром, бойовиком, медиком, розвідником тощо.

5. Сім'я вже навчилася жити без нього
Партнерка могла самостійно приймати рішення, виховувати дітей, вирішувати побутові питання.
Повернення військового може порушити вже сформовану систему.
Виникає питання:
«Як нам тепер знову бути разом?»
Це особливо важливо для сімей, де розлука тривала роками.

Це перші причини, які б я виділив.

Всю найкращу інформацію, яку я маю - я вклав в 3 майстер-класи.
Буду проводити майстер-класи по темі взаємодії військових і цивільних.


12 жовтня ми починаємо.
Буде 3 майстер-класи - 1 на тиждень.
Курс платний. Вартість з 20 вересня зросла.

Кому буде корисно
✅ Родичі військовослужбовців
✅ Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
✅ Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти

Теми:
Тема 1. Базова психоедукація. Що таке ПТСР. Як виглядають симптоми ПТСР і чому їх не варто лякатись. Як комунікувати. Що говорити і чого уникати. Це оновлений майстер-клас.
Тема 2. Як підтримати і говорити. Що говорити і чого уникати. Військові і цивільні. Базові навички. Базові принципи побудови контакту. Техніки і вправи, які працюють. Правила бою, за якими живе військовий.
Тема 3. Саморегуляція того, хто підтримує. Втрати. Техніки для відновлення після втрат. FAQ

Також буде присутній діючий військовослужбовець, який поділиться особистим досвідом.

Більше інформації - за посиланням.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
Запрошую.

А якщо це корисно — поставте ❤️ або + в коментарях.
Якщо набереться 30 ❤️ — так я зрозумію, що то важливо і напишу пост ще з 5 причинами, які на мій погляд впливають на це.

Це серія постів про взаємодію з військовими і ПТСР
Пост про комунікацію тут:
Пост про історію ПТСР тут;
Всі пости за хештегом #ПТСР
5 принципів підтримки військового тут.

Матеріали про горювання тут:
- Матеріал про роботу горя;
- Відмінності у проживання горя у військових і цивільних - тут;

@bagnenkoPsy

Як підтримати військового, у якого загинув побратим?

По-перше, важливо проговорити, що втрата побратима — одна з найважчих втрат.
Побратимські стосунки — це дуже близькі стосунки, оскільки вони формуються в умовах взаємної небезпеки та спільного ризику.

Отже, втрата побратима — це не лише про втрату людини, а і частини безпеки, навіть ідентичності військового, взаємної відповідальності та спільних планів.

Як допомогти?
1. Не змушувати говорити. Просто бути поруч.
2. Не знецінювати військовий контекст.
3. Дозволити будь-які емоції.
4. Працювати з провиною.
5. Не вимагати детального опису.

Піклуйтесь про військових, які є у вашому оточенні.

Вже в жовтні 2026-го я проводжу майстер-класи по темі взаємодії військових і цивільних.

Кому буде корисно?

Для психологів, психотерапевтів, консультантів, які вже працюють або планують працювати з військовими та ветеранами.
А також для дружин, мам, батьків, родичів і тих, хто хоче краще розуміти військових

Після проходження серії майстер-класів ви навчитеся:
1. Краще розуміти, що відбувається з психікою військового під час служби, після травматичного досвіду та після повернення до цивільного життя.
2. Розрізняти, де достатньо психологічної підтримки, а де необхідне звернення до психолога, психіатра або іншого фахівця.
3. Розуміти базові механізми формування психічної травми та ПТСР.
4. Розпізнавати основні прояви ПТСР: флешбеки, уникання, гіпервиглядність, сильне збудження, емоційне оніміння та проблеми зі сном.
5. Допомагати людині стабілізуватися під час сильної тривоги, плачу, агресії, паніки або емоційного перевантаження.
6. Застосовувати прості та безпечні техніки саморегуляції без необхідності бути психологом.
7. Правильно розмовляти з ветераном після повернення: про зміни, бойовий досвід, труднощі адаптації, сім'ю та цивільне життя.
8. Розуміти базову психологію горювання та те, як людина поступово адаптується до життя після втрати
9. Вибудувати власний базовий алгоритм дій.

Запрошую.
Стартуємо 12 жовтня, 19:00.

Всі учасники отримають багато корисного матеріалу, а також:
— презентації;
— участь в закритому чаті і можливість дізнаватись більше від практиків;
— участь в інтерв’ю з ветераном, де він детально розкаже про цей досвід.

Реєстрація:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8

Якщо це було корисно — поставте «+» чи 🔥 в коментарях. Дякую!

@bagnenkoPsy