«Тисяча осяйних сонць» Халеда Госсейні. Моє читання вихідних

Мені в нашій реальності війни і величезної кількості страждань, які я бачу і чую хотілось якусь історію, болючу і важку, але не про Україну. Читати легке і веселе не можу, якщо чесно.
І я знайшов цю історію.
Вона неймовірно добре зіткана, кожне слово на своєму місці.

Виділю кілька важливих моментів, які мені подобаються особливо.

✅ Дуже добре написаний текст.
Я зараз активно працюю над редактурою рукопису моєї книги про втрати (писав про неї тут) і починаю краще розбиратись в редактурі. Тут редактура на дуже високому рівні, немає зайвих слів і кожне працює на текст. Такі тексти надихають писати добре.
Іноді я перечитував деякі фрагменти по кілька разів, так добре це написано, і відчувається, що немає нічого зайвого.


✅ Про автора.
Мені подобається відкривати авторів світової літератури.
Це друга книга Халеда Госсейні і моя перша з ним.
Він афганський автор, який з дитинства жив і працював лікарем в США. Письменництво не було його професією, але поступово стало.
Госсейні був лікарем і на початку письменницької кар'єри писав паралельно з медичною практикою. В інтерв'ю він розповідав, що прокидався близько п'ятої ранку, писав кілька годин, а потім ішов до лікарні. Для нього письмо було не випадковим заняттям, а справою, якою він займався задовго до того, як став професійним письменником.
Думаю, що він один з претендентів на Нобелівську премію, до речі.

✅ Про сюжет
«Тисяча осяйних сонць» Халеда Госсейні — роман про життя двох афганських жінок на тлі війни, патріархального суспільства та політичних катастроф Афганістану.
Роман розповідає історію Маріам і Лейли, двох жінок різного покоління, чиї долі перетинаються в охопленому війною Афганістані.

Це книга про афганських жінок. «Ловець повітряних зміїв» (його перша книга) був переважно історією чоловіків: батьків і синів, дружби, братерства. Він відчував, що практично не торкнувся величезної частини афганського досвіду, пов'язаного з життям жінок.
Мені особливо подобається, як автор пов’язав особисті історії із історією країни. Афганістан проходив надважкий період воєн і внутрішніх перемін, і автор дуже вміло показує це через історії двох жінок.
Спочатку його цікавили саме дві жінки: їхні внутрішні життя, мрії, стосунки та боротьба за виживання. Але в процесі написання він зрозумів, що неможливо правдоподібно розповісти їхню історію, не розповівши одночасно історію Афганістану.
Тому особиста історія Маріам і Лейли поступово починає рухатися разом із історією країни: комуністична революція, радянська окупація, громадянська війна, прихід Талібану та події після 11 вересня.

✅ Про назву
Назву «Тисяча сяючих сонць» Госсейні знайшов у вірші «Кабул» перського поета XVII століття Саїба Табрізі. Він шукав переклади поезії про Кабул для сцени, у якій один із персонажів сумує за містом. Коли він натрапив на цей образ, зрозумів, що знайшов не лише потрібний рядок для сцени, а й назву роману. Ще з часів Гемінгвея і його "І сходить сонце" обожнюю поетичні назви книг.

✅ Окремо виділю як добре зроблена книга моїм улюбленим "Видавництвом Старого Лева". Гарний переклад, гарна редактура, гарне оформлення. І просто приємне відчуття, коли тримаєш книгу в руках.

Читання тепер зазвичай з сином на руках

А що у вас цими вихідними?
@BagnenkoText