ORF — мільярдний балаган зі скандалами на наші гроші

Якщо ви живете в Австрії — ви платите за ORF. Щомісяця 15€ з кожного домогосподарства. У деяких землях є ще додаткові збори — тож на рік виходить від 183€ до 240€. Не платити не можна, навіть за відсутності телевізору та радіо.

710 млн євро — обов’язковий збір з людей і бізнесу. Плюс 220 млн реклама. Плюс 170 млн від дочірніх компаній. Разом — понад 1,1 мільярда євро на рік. Держава майже не доплачує — все з нас.

За ці гроші працюють 4 телеканали, 3 радіостанції, студії в усіх 9 землях, сайт і соцмережі. За даними самого ORF, 78,5% мешканців Австрії щодня користуються хоча б одним із його продуктів.

У березні 2026 пішов у відставку генеральний директор — після того як співробітниця звинуватила його у домаганнях. Її адвокат представив докази наглядовій раді й поставив ультиматум: або директор іде, або все стає публічним. Пішов через чотири дні. Внутрішня перевірка встановила: домагань у юридичному сенсі немає. Але його все одно звільнили — за «порушення етичних стандартів». Він подав до суду на 4 мільйони євро компенсації. Водночас прокуратура відкрила розслідування проти самої жінки та її адвоката — за підозрою у вимаганні. 463 співробітники підписали публічну ініціативу підтримки. Політики мовчать.

Але це лише верхівка айсберга. Паралельно вже два роки в суді тягнеться справа менеджерки ORF, яка звинувачує шефа в домаганнях і мобінгу — свідки підтверджують, підозрюваний досі на посаді. Ще один керівник судиться, щоб заблокувати доступ ради до compliance-звіту про себе. Ці звіти роками лежали в сейфі — поки один із членів ради не отримав доступ і заявив, що був шокований змістом.

Звіт про зарплати 2026 року розставив крапки над «і». Рекорд — 469 000 євро на рік — у менеджера з будівництва, який вже завершив свій проєкт, але отримує більше за директора. Для нього ще й зарезервували 2,4 млн євро на пенсію — нова керівниця відмовилась підписувати, попереду суд. І все це поки ORF скорочує витрати на 325 млн і заморожує зарплати звичайних працівників.

Наглядова рада, яка призначає директорів і реально керує компанією, формується політичними партіями. Кожна має своїх людей. Редакційна рада роками вимагає замінити партійних ставлеників незалежними фахівцями — безрезультатно. Для партій ORF — це не медіа, а інструмент впливу.

Нова директорка обіцяє реформи. Комісія розслідує. Суди тривають. А ми продовжуємо платити.