Збір грибів в Австрії: що можна, де шукати, за що оштрафують та як не отруїтися

Щороку восени австрійський ліс перетворюється на щось середнє між національними спортивними змаганнями і кримінальним квестом на виживання. Згідно з опитуванням майже половина населення Австрії займається «тихим полюванням» – збирає гриби.

У токсикологічний центр (Vergiftungsinformationszentrale) щороку надходить близько 800 звернень про погане самопочуття після вживання зібраних грибів, а кілька років тому зафіксували рекорд – майже 400 дзвінків за місяць. Скільки при цьому губиться у лісах та горах людей – невідомо, окремої статистики немає.

Улюблені гриби в країні – Eierschwammerl (лисичка) з пряним, трохи перцевим смаком, Steinpilz (білий гриб) з горіховим ароматом і Parasol (гриб-парасоля) – останній сирим отруйний, їсти можна лише після термічної обробки. Далі за популярністю йдуть гриб-каштан (Maronenröhrling), гнойовик білий (Schopftintling), опеньок літній (Stockschwämmchen), дощовик-гігант (Riesenbovist), польовий шампіньйон (Wiesenchampignon), зморшок їстівний (Speisemorchel) і підберезник (Birkenpilz).
Сезон стартує у травні з білих грибів, у червні підключаються лисички, а серпень–жовтень – це вже пік, коли додаються дощовики й маслюки.

Чи можна просто піти і нарвати собі грибів? Юридично гриби належать власнику лісу – так каже австрійський закон. Але діє простий принцип: де збір не заборонено явно, там він дозволений. Федеральний закон встановлює базове правило для всієї країни – не більше 2 кг грибів на особу на день. Також заборонено влаштовувати й брати участь у масових грибних заходах.

За перевищення ліміту – штраф до 150 євро, за організовані заходи – до 730 євро або навіть до тижня арешту. Для цього обсягу є термін Handstraußregel (правило букета в руці): історично йшлося про кількість, яка вміщалася в руках, хоча на практиці зараз це вже цілий кошик.

Природоохорона – компетенція федеральних земель. З дев'яти земель лише п'ять мають окремі правила (Pilzverordnung). Найдетальніші – у Карінтії: понад 300 видів захищені цілий рік, білі гриби й лисички – лише з 15 червня по 30 вересня, час збору 7:00–18:00. У Тіролі заборонені граблі, гачки та інші механічні інструменти. У Форарльберзі збирач має вміти впевнено визначити гриб як їстівний. У Верхній Австрії під повним захистом сім видів. Нижня Австрія, Штирія й Бургенланд обмежились загальною забороною знищення. Штрафи за порушення земельних правил більші: від 3630 до 30 тисяч євро за організоване комерційне мародерство.

Більшість важких отруєнь спричиняє один вид – бліда поганка (Amanita phalloides). Найпідступніше – затримка симптомів: перші ознаки через 6–24 години, потім фаза оманливого полегшення, а тоді важке ураження печінки й нирок. Отрута не руйнується при варінні, замороженні чи сушінні. Отруйний гриб не обов'язково гіркий чи смердючий. Гриби роду Cortinarius плутають з лисичками (ураження нирок, аж до діалізу), мухомор пантерний – з їстівним перлистим мухомором (судоми, порушення свідомості).

Якщо з'явились нудота, блювання, біль у животі, діарея, запаморочення, порушення свідомості чи галюцинації протягом доби після грибної страви – діяти треба негайно: швидка за номером 144 або токсикологічний центр +43 1 406 43 43 працюють цілодобово. Важливо зберегти залишки страви для аналізу.

Якщо немає впевненості у визначенні – не ризикуйте, а скористайтесь безкоштовними пунктами консультації щодо грибів (Pilzberatung) по всій країні. Принесіть туди свої гриби, а спеціалісти перевірять їх за вас.

Грибники, як і рибалки, своїх місць не видають. Але якщо хочете покластись не лише на інтуїцію, є кілька корисних інструментів: Pilzfinder від Віденського університету – інтерактивна карта поширення видів по всій країні, FungiFind – погодозалежний прогноз шансів знайти конкретний гриб по всій Європі. Також до ваших послуг комерційні сервіси: Pilzsucher, Pilzlandkarte, PilzFinder та Pilzator.

Різноманіття диких грибів рідко побачиш у супермаркеті – більшість цікавих видів не культивуються штучно, бо потребують конкретних дерев-симбіонтів. Хочеш лисичку – йди в ліс!