Два роки найму на Філіппінах

Ми працюємо з філіппінцями вже близько двох років і за цей час встигли попрацювати з десятками людей.

З хорошого: вони легко йдуть на контакт, добре говорять англійською, ввічливі й відкриті в спілкуванні. Порівняно з Індією, де ми пробували наймати спочатку, можно сказати однозначно, що філіппінці виявилися більш відповідальними.

Ще вони дуже формальні - майже кожна співбесіда починається з "Miss Adriana", "Miss Helen" 😄

Вони вдячні за навчання й можливість працювати. Якщо їм чогось не вистачає для вакансії, частіше запитають, що потрібно підтягнути, ніж одразу відмовляться. І, як на мене, вони реалістичніше оцінюють свій рівень і спокійніше ставляться до trainee-позицій.

Але є й нюанси. Через різницю в часі дехто паралельно працює ще десь. На старті цього можна взагалі не помітити, але через 3–6 місяців часто починають просідати якість роботи та залученість.

Були й неприємні історії. Наприклад, один співробітник привласнював собі роботу колег, а коли це виявилося - просто видалився з усіх чатів.

Для філіппінців дуже важлива професійна репутація. Якось через рік після звільнення одного співробітника до нас звернулася інша компанія за референсом - він сам нас вказав. Схоже, він очікував, що ми дамо хорошу рекомендацію, хоча свого часу ми звільнили його за те, що він регулярно зникав і не виконував роботу. Тож ми просто дали чесний фідбек.

Інший співробітник під час звільнення дуже просив оформити все "за власним бажанням", а не з ініціативи компанії, бо це могло вплинути на його подальше працевлаштування.

І ще одне спостереження: ринок Філіппін уже сильно змінився. Кілька років тому конкурувати за кандидатів було простіше, а зараз там активно наймають міжнародні компанії. Тому у хороших спеціалістів часто є ширший вибір. Американські компанії нерідко можуть запропонувати вищу зарплату, або кращі бенефіти.