Битва на Сабісі, яка відбулась у 57 році до нашої ери, - одна з найвідоміших битв часів завоювання Галії Цезарем, що ледь не стала крахом для нього. Після серії успішних битв римлян в Галії, племена, які там жили, вирішили утворити союз для боротьби із загарбниками. Війська Цезаря налічували 8 легіонів, за різними оцінками від 30 до 45 тисяч людей. Коли вони підходили до річки Сабіс, то очікували побачити ворожі племена, тому Цезар наказав двом легіонам новобранців залишитись позаду із обозом та всіма речами.

Шість легіонів ветеранів відправились до річки, але ворогів вони там не побачили, тому було прийняте рішення розбити табір на березі річки. Тим часом племена Нервіїв та їхні союзники зачаїлись у густих лісах на протилежному боці і вичікували. Пізніше Цезар направив свою кінноту у розвідку, вони перейшли річку, яка в тому місці була близько метра вглиб, і зайшли в ліси. За сигналом на них виринули тисячі воїнів, які кинулись на кавалерію та протилежний берег до римського табору.

Легіонери в цей час були зайняті: хто будівництвом тработу, хто копанням траншей, й тому раптова атака стала для них несподіванкою. Римські командувачі панічно намагались вибудувати бойовий стрій та стримати наступ Нервіїв та їхніх соратників. За свідченнями самого Цезаря їх було близько 70 тисяч, але ймовірно,що це може бути перебільшенням.

З лівого флангу два легіони зуміли потіснити ворогів за річку, але з правого ледь не сталась катастрофа. Там були найбоєздатніші частини війська Нервіїв, які почали оточувати легіонерів. Побачивши таке, Цезар зістрибнув з коня, вихопив у когось із солдатів щит та став в перший ряд, звертаючись до центуріонів по іменах та віддаючи накази. Після такого моральний дух піднявся, тож, на силу, втримати оборону вдалося.

Тим часом частина племен відійшла від основної битви та перейшла через пагорб, де розташовувались два легіони новобранців, та кинулась на них. Вони також не очікували такого розвитку подій, але зуміли вишикуватись та тримати оборону. Тоді ж, один із легіонів, які продавили лівий фланг, зумів прийти на допомогу до правого, що надало вирішальну перевагу. Так було врятовано і обоз, і новобранців.

Власне, ця битва завершилась перемогою для Цезаря, але він також зазнав значних втрат: згадується, що загинули майже всі центуріони з правого флангу. Все ж, завдяки цій битві майбутній імператор відкрив собі дорогу далі в Галію...

Автор: Віталій Черкас
Редакторка: Олена Безносюк
Дизайнерка: Марія Вертецька