— Це ти, Рут?.. — повільно спитала я, намагаючись вгамувати раптовий стрибок пульсу й опанувати себе.

— Так, це я, — коротко відрізала вона, важко дихаючи в слухавку.

— А чому ти мені дзвониш? — щиро здивувалася я, відчуваючи, як усередині знову піднімається колюча хвиля підозрілості й гніву. — Хіба ти не сказала мені триматися подалі від Стаса й від тебе?! Не дзвонити, не писати й взагалі не з'являтися на очі?! Ти ж сама мене попередила, щоб я розверталася на триста шістдесят градусів і не сміла до вас наближатися!

У слухавці повисла коротка, важка й неймовірно напружена мовчанка. Чути було лише її переривчасте дихання. Рут змусила себе важко зітхнути, а потім тихо, якось дивно хрипко й абсолютно без колишнього зверхнього тону запитала:

— Я можу попросити тебе... зустрітися зі мною?

https://booknet.ua/reader/zvrne-kusai-zvedenu-b456621?c=5069018