"Очікування/Waiting"

Небокрай усоте проковтує сонце.
Поля засіяні хмарочосами.
В людей згнили язики від марнослів'я.

А ти все ще сидиш, обезсилений.
Полюєш очима на "yellow".
Внутрішній світ побліднів.
     Шукаєш взаємности,
              виходу. 

Дахи впали.
Покришилися зорі.
Наївність шкіриться збоку.

Зшиваєш клаптики фатальної весни — бо більше нічого не маєш,
нічого не маєш.
Гортаєш мертві чати,
коли згустки ночі
ніжно повзають по шкірі.
Грузнеш у снах —
нах(іба) пити чорну реальність?


Провітрюєш кімнату,
щоб не тхнуло раціональністю.
    Знову
душить страх невідомости.
Вічна апатія.

Танок очікувань.
Танок очікувань.
Танок очікувань
                поглинає
вбиває.

©Ольга Далабожак (Helga)

01/02.10.26