Видавництво Урбіно

А чий дизайн вам подобається найбільше?
Передзамовлення на французький бестселлер триває! Забігайте на сайт видавництва :)

«А дні брели, спотикались о світові події (тоді з високих димарів гукали сирени й було тривожно, ніби в штурму на безмежному океані)».

Петро Панч «Мишачі нори», 1923

Читав я і офігівав. По цих текстах можна вивчати історію і звіряти сучасну реальність (збігів дуже багато). Панч легкий, гуморний, вправний у сюжетах, але при цьому — це філігранна проза. Знаєте, як писали ці віртуози 20-х — повна відсутність описів мізансцен та емоцій, ми все розуміємо з діалогів та дій. Кулінарна метафора: це як Куліш з Вишнею, оригінальний смак! 🍒

Коротко про твори зі збірки:

🚂 «Голубі ешелони» — герметичний залізничний екшн часів визвольних змагань, замішаний на романтичній лінії з несподіваною розв’язкою. Як ото фільм «Швидкісний поїзд» з Бредом Піттом (ще є книга). Особливо захоплюють відсилки на сучасників автора, часто стьобні, а також прямі паралелі з сучасністю нашою. Суперстильно.

👰 «Реванш» — моє улюблене, це просто ураган. Нижче цитата, як волоцюга ходить Харковом, потім він стане корнетом (корнет Кларнет), закохається, закрутить на стороні, потрапить у вир політичних подій, словом вау!

Вітрини кокетували різнобарвною білизною, сукнями, єдвабами. Сашка Кларнет убирав їх у себе, мов червоне залізо краплі води. Йому подобалось, що НЕП тут так нахабно виставляв своє черево й ґвалтував революцією зачаті вулиці.

🎭 «Мишачі нори» — майже бурлескне оповідання про провінційне містечко, де аматорський гурток влаштував театральний фестиваль. Потім вистава вийшла з-під контролю, але майже всім сподобалось.

🏠 «Зелена трясовина» — молодий та ідейний повертається у рідне село з колосальним проєктом, але все йде не за планом.

🤌 Окремо відмічу, що це така смілива і відверта націоналістична, антикацапська та антикомуністична проза, що я взагалі не знаю, як все це до нас дійшло. Супервідкриття і супервидання від Урбіно. #раджу_почитати всім, це весело, у найрозумнішому сенсі цього слова.

P. S. Ви всі чули фразу «не читав, але засуджую!», вона також належить Петрові Панчу, але то вже 50-ті.😉

Незабаром книга Лєни Лягушонкової вийде у Німеччині,
Про це детальніше авторка розповідає в інтерв'ю для "Дівочого Медіа"
Посилання ТУТ

«Особливий голод» Челсі Дж. Саммерз

а якщо я скажу, що книга не настільки шокуюча і провокативна, як її малюють? ну так, тут багато сексу, елегантно-грубих порівнянь, а ще, звісно, канібалізм. але якось важко уявити, що хтось читав би і думав "фу бє як можна їсти людей" або "фу як грубо", а все ж, дуже багато подібних відгуків 🦉

😉 особисто мені було захопливо спостерігати за життям цієї п'ятдесятирічної гастрокритикині у Нью-Йорку, за тим, як вона тамує різні форми голоду, щоб ніколи не бути спраглою. і вона не хороша людина, не приємна, але багато в чому має рацію

це так смачно написано, я просто кайфувала під час читання. і нехай тут багато претензійності, бо Дороті снобка і гурманка, але вона щиро говорить про свої вподобання і робить все зі смаком, тому і я кайфувала з нею:

червонопомадне здивоване зойкання жінки

вогнистий яблучний пиріг, який надимався під скоринкою, наче смажена бубонна чума

Я пригадую, що ми смакували надзвичайно вишуканим risotto con capretto - рисом у пікантному соусі, настільки ніжному, що шматочки козячого мʼяса, здавалося, плавали на його поверхні, наче Ісус, який ходив по воді.

Можливо, вона зумовлена абсолютною неймовірністю існування Італії, півострова, що стирчить, як привабливий член Європи, встромлений у солону піхву численних морів.

Якщо страва - це дискотека, то фенхель - це композиція, якою диджей точно змусить усіх вийти танцювати.

🍇 окрім буквального канібалізму і канібалізму-метафори, "Особливий голод" також дійсно стає феміністичним маніфестом. особливо, коли це намагаються заперечувати. от Ганнібал би так ніколи не зробив, він був би витонченішим. от вона така самозакохана, така бісяча, неправильно їсть, неправильно хоче чоловіків, неправильно вбиває, неправильна вона якась психопатка, чого вона так гостро реагує, якщо вона беземоційна??? вона не може просто робити, просто бути, її завжди буде недостатньо, або забагато. бо вона жінка-психопатка, жінка-вбивця, жінка-...жінка

і поки для когось тут замало канібалізму і вбивств, щоб бути цікавим трилером, замало мотивації, щоб виправдати жорстокі вбивства чоловіків (god forbid a woman has hobbies), забагато Італії (як таке можна придумати взагалі….), я запам'ятала Дороті. а були й такі, хто її щиро кохав, а вона кохала навзаєм❤️‍🔥

5/5 ✨

п.с. нагадую про промокод на знижку на цю книгу, сьогодні ще діє 🌟

#пишу_відгуки

Анонс 2027
Раді повідомити, про придбання прав на роман Девіда Солоя "Плоть", який здобув Букерівську премію в 2025 році.

іспанське видання "Особливого голоду" Челсі Дж. Саммерз чисто:

Уривок з роману Мод Вентури "Мій чоловік" у перекладі з французької Ярини Тарасюк:

"В очікуванні, коли моє життя набуде чіткіших обрисів, я подарувала собі цей солітер. Я носила його, коли ходила по крамницях чи бігала. Ефект я відчула негайно. Моя інтуїція мене не підвела. Оплата на касі та пітніння в парку справді набули іншого сенсу з каблучкою на пальці. Раптом найнеприємніші завдання почали видаватися набагато більш стерпними. Я не знала, як це пояснити, але такий уявний статус заміжньої жінки нарешті кричав світові, що моє існування має цінність. В очах інших я перемінилася. Люди думали, що мене десь чекають, що я маю цікавіші справи деінде. Зрозуміло, що я не носила його в місцях, де могла зустріти потенційного чоловіка".


Передзамовлення на сайті!

Друзі, влаштовуємо гаражний розпродаж книг з цінниками, а також з мінімальними пошкодженнями звісно, з великою знижкою, перелік книг зі знижками буде оновлюватсь протягом всього розпродажу 25.09 - 26.09, тож стежте за оновленнями🙂‍↕️
Посилання на сайт тут

Принагідно нагадаємо про наш уже виданий трилер "Ідеальна" Магди Стахулі. В ідеальної жінки є все-все, крім найбажанішого - дитини. Всі її зусилля - марні. Вона підпорядковує цьому бажанню геть усе: ритм життя, поїздки, робочі графіки чоловіка, планування вихідних, просто руйнує життя в ім'я того, аби нарешті тримати на руках власне маля. Коли всі її спроби зазнають невдачі, вона починає знаходити в себе чужі речі. У шафі висять чужі сукенки, в торбинці - чиясь помада. Аніта починає думати, що божеволіє. А тоді розуміє, що чоловік планує її таким чином позбутися, довівши до божевілля. Адже тільки він знає її приховані страхи, нікому, крім Адама, вона нічого не розповідала. Аніта не знає, наскільки помиляється, як і того, що ключ до розгадки знаходиться вже багато років просто в неї перед носом. Але тепер її завдання - не потрапити до рук дуже вигадливого вбивці.
Книга ТУТ

Також ми гарантуємо, що передзамовники першими отримають свій примірник!

Трохи цікавих фактів про книгу:
1. Мод Вентура почала писати «Мого чоловіка», коли їй було лише 25 років.
2. Ідея роману народилася із запитання: чи можна кохати людину занадто сильно?
3. Головній героїні — 40 років. У неї є чоловік, двоє дітей, кар’єра й на перший погляд ідеальне життя.
4. Але героїня перетворює своє кохання на систему правил, ритуалів і перевірок: їй потрібно постійно переконуватися, що чоловік досі її любить.
5. Події роману розгортаються всього протягом одного тижня — і за цей час ідеальне сімейне життя поступово починає тріщати по швах, а сімейний роман трансформується в напружений трилер
6. Чоловік героїні залишається своєрідною загадкою: ми дізнаємося про нього переважно через її одержимий погляд. Ми не знаємо ні імені, ні віку, ні... нічого про нього ми не знаємо! Лише невеликі зачіпки
7. Спочатку Вентура не задумувала роман як феміністичний. Але під час написання він перетворився на історію про емоційну залежність, самоідентичність і те, де закінчується любов і починається одержимість.
8. Авторка свідомо зробила героїню максимально несхожою на себе: інший вік, зовнішність, сімейний стан і спосіб життя.
9. «Мій чоловік» став першим романом Вентури й отримав французьку премію за найкращий Дебют.
10. У Франції роман став справжнім бестселером: було продано понад 400 тисяч примірників.

Книга все ще ТУТ і нікуди не поділась!

Передзамовлення! Довгоочікуване поповнення в категорії "Детективи та трилери"

У героїні «Мого чоловіка» є все: вдала кар’єра, врода, двійко чудових дітей, омріяний будинок та… ідеальний чоловік. Ба більше, через п’ятнадцять років після одруження вона досі в нього шалено закохана, буквально ним одержима. Та чи взаємне її почуття? Щоб упевнитися в цьому, героїня відзначає всі чоловікові помилки, усі вади, аж до найдрібніших. І старанно все нотує. Вона вигадує для нього покарання й влаштовує хитрі пастки, до кожного спільного вечора готується, наче до театральної вистави, аби лише переконатися, що він її помічає. І коли нам здається, що ми її розкусили й наперед знаємо, що відбудеться далі, починається найцікавіше…

Передзамовити ТУТ

Отримавши авторські примірники українського видання «Особливого голоду», Челсі Дж. Саммерз негайно написала нам:

«Hey! I received the copies — thank you! They're gorgeous. The pressures of running a printing press in the midst of a war are beyond my imagination. I admire Ukraine, and Ukraine’s love of reading more than I can express»

. Челсі записала для українських читачів коротке відео, хоча слова «щиро дякую», як вона сама зізнається, вдалося вимовити не відразу. А ще вона сподівається, що їй вдасться відвідати Україну!
Книга доступна на сайті видавництва "Урбіно"

#незабаром #слова_редактора
Виявляється, можна написати книжку, яка суцільний монолог, практично без діалогів, без імен головних героїв, начебто без напружених моментів - і вона читатиметься так, що ви із завмиранням серця перегортатимете сторінку, обіцяючи собі "лише одну" (раптом там щось жахливе, ну, бо ж передчуття!). Вміння тримати в напрузі, створювати інтригу такими ощадними засобами - це безсумнівний талант. Героїня - абсолютно незвичайна і, на мою скромну думку, добряче звихнута. Вона звихнута на власному чоловікові, але якщо ви думаєте, що це просто палке кохання, яке - а ми ж усі цього прагнемо, чи не так? - протрималося 15 років шлюбу й не втратило ані новизни, ані свіжості - розчарую вас: це дуже спрощене сприйняття. Насправді все значно, значно складніше...
А поки - маленький уривочок про звичайну сімейну вечерю такої гарної родини: чудові, турботливі батьки, чемні, виховані, гарненькі діти...
- Божена Антоняк головна редакторка видавництва "Урбіно"
***

Насправді, стеження за сном дітей було місією егоїстичною, корисливим прорахунком для забезпечення моїх власних потреб, найважливішою з яких була потреба щовечора провести кілька годин наодинці з моїм чоловіком. Але, що старшими ставали діти, то пізніше вони лягали спати, а мій час наодинці з чоловіком неминуче скорочувався. Я спостерігала, нещасна й безпорадна, як наша пара перетворюється на сім’ю.