Релігія є один із видів духовного гніту, що лежить скрізь і всюди на народних масах, пригноблених вічною роботою на інших, злиднями та самотністю. Безсилля експлуатованих класів у боротьбі з експлуататорами так само неминуче породжує віру в краще потойбічне життя, як безсилля дикуна в боротьбі з природою породжує віру в богів, чортів, у дива тощо. Того, хто все життя працює і терпить нужду, релігія вчить смиренню й терпінню в земному житті, втішаючи надією на небесну нагороду. А тих, хто живе чужою працею, релігія вчить благодійності в земному житті, пропонуючи їм дуже дешеве виправдання для всього їхнього експлуататорського існування і продаючи за помірною ціною квитки на небесне благополуччя. Релігія є опіум народу. Релігія — рід духовної сивухи, в якій раби капіталу топлять свій людський образ, свої вимоги на хоч трохи гідне людини життя.
В. І. Ленін. «Соціалізм і релігія».
УМРП. Підписатися
