Питання про роль партії в робітничому русі є ключовим для марксистської теорії. Без розуміння природи класової свідомості неможливо вибудувати стратегію визволення пролетаріату. У своїй праці "Що робити?" В. І. Ленін детально розбирає механізм формування цієї свідомості:
"Ми сказали, що соціал-демократичної свідомості у робітників не могло бути. Вона могла бути принесена лише ззовні. Історія всіх країн свідчить, що виключно своїми власними силами робітничий клас спроможний виробити лише тред-юніоністську свідомість, тобто переконання в необхідності об'єднуватися в спілки, вести боротьбу з хазяями, домагатися від уряду видання тих чи інших необхідних для робітників законів тощо. Вчення ж соціалізму виросло з тих філософських, історичних, економічних теорій, які розроблялися освіченими представниками заможних класів, інтелігенцією. Засновники сучасного наукового соціалізму, Маркс і Енгельс, і самі за своїм соціальним становищем належали до буржуазної інтелігенції."
Стихійний рух пролетаріату неминуче веде до реформізму та угодовства. Робітники здатні самостійно організовуватися для економічної боротьби, домагаючись підвищення зарплат або скорочення робочого дня. Однак без глибокого теоретичного фундаменту маси намагаються лише покращити своє становище всередині наявної системи. Це боротьба всередині капіталізму, а не проти нього.
Ставлення між ідеологіями Ленін розкриває таким чином:
"Раз про самостійну, самими робітничими масами в самому ході їхнього руху вироблювану ідеологію не може бути й мови, то питання стоїть лише так: буржуазна чи соціалістична ідеологія. Середини тут немає (бо жодної «третьої» ідеології людство не виробило, та й взагалі в суспільстві, роздираному класовими суперечностями, ніколи не може бути позакласової або надкласової ідеології). Тому всяке применшення соціалістичної ідеології, всяке усунення від неї означає тим самим посилення ідеології буржуазної."
В умовах класового суспільства нейтралітет неможливо зберегти. Будь-яке послаблення агітації або відмова від внесення революційної теорії означає, що робітники залишаються під впливом панівної буржуазної ідеології. Капіталістична система володіє величезними ресурсами для впливу на свідомість, тому пасивність соціалістів фактично стає роботою на класового ворога.
Єдиним розв'язанням цієї проблеми стає створення авангардної партії. Організація професійних революціонерів виступає тією зовнішньою силою, яка приносить науковий соціалізм у маси. Партія об'єднує розрізнені виступи в єдине політичне русло, захищає пролетаріат від ідеологічного впливу буржуазії та веде робітничий рух до ліквідації капіталізму.
УМРП. Підписатися