Воркшоп і лекцію часто плутають, хоча це різні інструменти під різні задачі.
Вибір між ними варто робити за тим, що потрібно отримати від блоку.
Лекція працює, коли треба передати інформацію. Один спікер, багато слухачів, чітка структура. Формат зручний, коли аудиторія велика, а завдання донести думку чи знання.
Воркшоп працює, коли треба щось відпрацювати. Тут важлива не кількість слухачів, а залучення: люди пробують, обговорюють, роблять руками. Знання закріплюється через практику, а не через слухання.
Розмір групи має значення. Лекцію можна проводити й на сто, і на триста осіб. Воркшоп у великій групі втрачає сенс, бо кожен має встигнути попрацювати.
Час теж різний. Лекція компактна й передбачувана за таймінгом. Воркшоп потребує більше часу, і його краще не тиснути в короткий слот.
Проста підказка: якщо мета в тому, щоб зал щось зрозумів, підійде лекція. Якщо в тому, щоб зал щось навчився робити, потрібен воркшоп.
💬 Що частіше у ваших програмах?
