Історія та пам'ять

ІСТОРИЧНЕ РІШЕННЯ: ШАГ ПОВЕРТАЄТЬСЯ В УКРАЇНСЬКІ ГРОШІ

Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №14093, щодо відрадянщення (дерадянізації) назви розмінної монети України. Згідно цього документу замість копійки в Україні запроваджується грошова одиниця розмінної монети – шаг. За це рішення проголосувало 264 народних депутати.

Таке рішення ухвалене з метою повернення історично обґрунтованої та української назви розмінної монети, що дасть змогу відродити національні традиції України в номінації грошей та завершити грошову реформу, розпочату в 1996 році.

Згідно законопроєкту, копійки та шаги перебуватимуть в обігу паралельно, спеціально вилучати копійки Національний банк України не планує.
Співвідношення між ними хочуть встановити 1:1.

«Це історичне рішення! Ми відмовляємось від копійки, яка маркувала тут “руский мір”, адже це монета рублевої зони, яка є лише у Росії, Білорусі, невизнаному Придністров’ї, окупованих територіях. Сама назва “копійка” походить від зображення вершника з копієм на срібних московських монетах XVI-XVII століть. Це суто російська назва, і до нас вона прийшла в період окупації СРСР. А “шаг” у тому ж столітті означав розмінну монету на українських землях. Ми можемо читати про згадки шага, як дрібної монети в наших класиків: Івана Котляревського, Лесі Українки, Панаса Мирного, Тараса Шевченка», – прокоментував це рішення Голова УІНП Олександр Алфьоров.

Для голосування, щоб прийняти рішення в цілому, Верховна Рада вирішила призначити ще одне пленарне засідання в 2025 році.

Цю ініціативу підтримав 241 нардеп. Засідання має відбутися 27 грудня. Очікуємо консолідації сил від народних депутатів заради ухвалення історичного рішення, яке остаточно відірве Україну від російської колоніальної спадщини в просторі грошових знаків.

Зазначимо, що ініціював зміну назви розмінної монети копійка на шаг ще минулого року Національний банк України з метою відновлення історичної справедливості й посилення національних традицій у грошовому обігу України. А Експертна комісія УІНП у листопаді 2024 надала фаховий висновок щодо необхідності перейменування «копійки», як символу, пов'язаного з реалізацією російської імперської політики в Україні та колоніальною спадщиною.

НАЙМОЛОДШИЙ СЕРЕД КІБОРГІВ

Сергій «Сєвєр» Табала – доброволець, який воював у складі 5-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Учасник Революції Гідності, брав участь у боях за Донецький аеропорт.

Сергій родом із Сумщини, був футбольним фанатом клубу «Суми». Закінчив Сумську спеціалізовану школу № 9, здобув фах кухаря-кондитера в Сумському хіміко-технологічному центрі ПТО. У 15-річному віці Сергій кардинально змінився – повністю перейшов на українську мову та твердо вирішив стати на шлях українського націоналізму. У 2013 році, з початком Революції Гідності, 17-річний юнак поїхав на Майдан. 29 листопада вступив до лав «Правого сектору», згодом став командиром одного з загонів. 18 лютого 2014 року брав участь у зіткненнях із міліцією на вулиці Інститутській, а в ніч з 18 на 19 лютого його загін захищав барикади на Хрещатику.

З початком Антитерористичної операції на сході України пішов на фронт у складі 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор». У липні-серпні 2014 року обороняв Міжнародний аеропорт «Донецьк». Перебував у самому пеклі боїв, а 28 серпня отримав поранення уламками гранати в груди та руку. Не бажаючи залишати побратимів, вирушив на лікування лише за наказом командира, а вже у вересні почав готуватися до повернення. У ті дні «Кіборги» вели запеклу оборону будівель ДАПу, де кожен боєць був на вагу золота.

Сергію Табалі було лише 18 років, коли 6 листопада 2014 року, під час штурму російськими бойовиками диспетчерської вежі аеропорту, він загинув від влучання снаряда 100-мм протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра».

Похований на Алеї Слави в рідному місті. Посмертно відзначений званням Герой України з орденом «Золота Зірка». Також нагороджений орденом «Народний Герой України», відзнаками «За оборону Донецького аеропорту» та «Бойовий Хрест Корпусу».

На його честь у 2016 році в Сумах названо вулицю імені Сергія Табали («Севера»). Його фото з Донецького аеропорту стало прототипом пам’ятника українським добровольцям у селі Святопетрівське на Київщині. У 2016 році в Києві презентували колекційну марку на честь загиблих воїнів, серед яких – Сергій Табала. У 2021 році він був зображений на картині Артура Орльонова «Становлення нації».

Цього року, 16 грудня йому виповнилося б 30. Вічна пам’ять Герою.

Верховна Рада України оновила положення про іменні премії та стипендії. Серед них – відзнаки на честь першого Голови Українського інституту національної пам’яті Ігоря Юхновського та гетьмана Пилипа Орлика.

Премією імені Ігоря Юхновського відзначатимуть молодих учених за наукові здобутки.

Премією імені Пилипа Орлика – молодь за внесок у розвиток парламентаризму та місцевого самоврядування.

Також парламент затвердив премії й стипендії імені Бориса Грінченка, Василя Сухомлинського, Івана Огієнка, Бориса Патона та Григорія Сковороди – на підтримку освіти, науки й молоді.

Докладніше читайте на сайті за посиланням.

15 грудня ми вшановуємо жертв «Грецької операції» НКВД, у межах якої совєцька влада масово репресувала представників грецьких громад, насамперед у Приазов’ї та на Кавказі.

Сьогодні, 14 грудня, в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Це день людей, які ціною власного здоров’я, а подекуди й життя, зупинили найбільшу техногенну катастрофу в історії світу. Попри смертельну небезпеку, унікальні технічні виклики, острахи совєцького керівництва, брак інформації і відсутність належного захисту вони дали нам шанс на майбутнє.

Роботи на території станції продовжуються і досі, а наслідки аварії триватимуть ще десятиліттями, але без ліквідаторів вони були б незрівнянно страшнішими. Зараз, коли сучасні російські військові вже неодноразово загрожували безпеці захисних споруд станції, цінність їхнього вкладу відчувається особливо гостро.

Сьогодні ми дякуємо кожному, хто взяв участь в ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС і закликаємо згадати їх не як абстрактних героїв, а як конкретних людей, що тоді ризикували своїм життям заради нас всіх.

Будемо вдячні кожному, хто зможе в коментарях поділитися окремими історіями ліквідаторів, щоб пам’ять про їхні звитяги зберігалася й надалі.

Джерело: ДСП Чорнобильська АЕС, Радіо Свобода, KyivPost.