З минулого поста про англійську не пройшло і трьох років, тож саме час згадати, що працює, а що не працює.

Син з тих пір непогано оволодів англійською мовою. Може прочитати майже все що завгодно, на слух сприймає. Навіть трохи розмовляти може. Не знаю, наскільки добре, бо в лол/доту він не грає і великої потреби з кимось лаятись голосом англійською в нього нема.

Спитав власне сина, що який вклад зробило в його знання англійської. Його думка: рік індивідуальних занять в сім років «дав жоскій старт» ~30%, англійська в школі ~5%. Все інше - дивився відео англійською, і «воно якось само в голову застрибнуло».

Мінуси: тепер Bloodhound Gang в дорозі не ввімкнеш, бо син протестує і каже, що це rhymes against humanity. Ну хоча б Rammstein все ще доступний, бо німецьку він знає тільки на рівні “what comes between fear and sex”.