Заповнюю прогалини у своїй освіченості щодо класики фантастичної літератури: дочитала "Ліву руку темряви" Урсули Ле Ґвін. Книгу, яка регулярно потрапляє у списки найкращих фантастичних романів з соціальною тематикою.

Це історія про планету, мешканці якої більшу частину часу не мають біологічної статі, і набувають її лише для продовження роду, причому ніколи не знаючи, який набір статевих ознак підкине рандом.

Книга вийшла у 1969, і якщо читати, пам'ятаючи про це, її революційність дійсно відчувається. Тут і іронія над патріархатом в особі головного героя-землянина, який думає про всіх зустрічних як "він" та засуджує речі, що йому здаються жіночними, і власне тема гендеру та сексуальності.

Проте мені було дуже важко цю книгу читати, бо вона відверто душна. Можливо, це моя нелюбов до книг "про світобудову", що роблять ставку на стіни тексту та вигадані терміни без пояснення. Перші 50 її відсотків цілком присвячені політиці, і лише у другій половині починається дія та трохи розкриваються конкретні персонажі. Головний герой проходить таки шлях від інстинктивної огиди до розуміння цих людей (хоча тут можна сперечатися — можливо, це банально шлях від неприйняття до прийняття можливості сексуального потягу до особи з невизначеною статтю). Людський аспект мені завжди цікавіший за абстракції, тож під кінець книга читалася бадьоріше.

Загалом у книзі є багато місць, над якими можна задуматися. Чи дійсно більшість "нормальних" людей почувається так, як головний герой — засуджують та навіть відчувають відразу до осіб, якими не керує лібідо? Чи це ще один приклад неприхованої іронії над патріархальним менталітетом, як, наприклад, діалог, де ГГ каже, що на інших планетах народженням та вихованням дітей займаються лише жінки, і одразу ж зізнається, що не знає, чому з жінок рідше виходять математики та астрофізики?

Загалом, мабуть, прочитати книгу варто (цікаво, чи колись вийде український переклад? 😬) Особливо якщо перед цим почитати або подивитися щось інше з 1960х, щоб тримати в голові контекст тодішньої ролі жінки у науковій фантастиці та рівню соціальної обізнаності про оті ваші гендерні студії. Але це навряд чи та книга, від якої можна отримати справжнє задоволення зараз. Втім, можливо, це занадто радикальний висновок. Зрештою, різним людям підходять різні речі, про що і є ця історія 🙏