"Вибач"
Так, звісно я посуну усі свої плани, не піду в зал, відміню репетитора, не піду гуляти, не піду в інститут, не буду говорити з подругою та не буду спати, щоб провести з тобою час коли тобі це потрібно. Що? Тобі похуй на мої проблеми, тому коли мені погано я мушу залишатися сама або йти до інших, щоб просто не зійти з розуму? Ні, ні все добре, не вибачайся за це, я розумію, що "у тебе такий стан"
"Вибач"
Гей ти що? Не вибачайся, ти не повинна вибачатися за те що ти обсирала мене з іншими нагло брешучи мені в обличчя, все окей, я це приймаю. Га? Це я винна адже я була надто привітною та активною, тому що дуже хотіла спілкування після поганого морального стану? Звісно, ти права
"Вибач"
Я змусила тебе так почуватися? Пробач будь ласка, так я винна, але я трохи не розумію, а чим саме я винна? В тому що обрали мене а не тебе? Ой так звісно, я дійсно винна
"Вибач"
Тобто через тебе мене тепер усюди блокують та кенселять, адже я "малолетка"? Я винна, вибач мене, я не хотіла, щоб моє спілкування з людиною ось так по впливало на тебе
"Вибач"
Так звісно, я розумію, що це я така інтенсивна та емоційна, ігноруй мене скільки тобі потрібно
"Вибач"
Та нічого, погрожуй мені та психологічно тероризуй мене, щоб я не пішла
"Вибач"
Ой, пробач, що я відмовила тобі в сексі, мені дуже шкода, я не готова до цього. Що? Ти питаєш чи можемо ми бути друзями після цього? Ні вибач, мені трохи не комфортно. Так звісно ти можеш після моєї відмови продовжувати бігати та постійно пробувати почати дружбу, байдуже, що це мене вимотує і я дуже цього не хочу
"Вибач"
Нічого страшного, що ти сексуалізувала мене та продовжувала показувати наші стосунки перед усім гомофобним класом, знаючи що мене булили і я цього боюсь. Я винна, я знала з ким зустрічаюсь так?
"Вибач"
Не переймайся, не страшно, що я тепер сексуалізую себе, і це єдиний спосіб прийняття себе, ти навпаки допомогла, дякую!
"Вибач"
Так, нічого, давай просто забудемо про проблеми і припинимо про них розмовляти, щоб ти кинула мене без пояснень, адже тобі так легше
"Вибач"
Все в порядку, я розумію, що ти мене кохаєш, тому ти й засираєш усіх з мого кола спілкування, це означає, що я особлива для тебе так?
"Вибач"
Ой та нічого, можеш мене засуджувати, не розуміти та робити вигляд, що не бачиш того на, що я тобі вказую. Це я така, ти не винна в тому, що я така аморальна сволота
"Вибач"
Нічого, що ти не був зі мною, а потім булив мене 3-4 роки, тому я впала в апатію, в йобаних 9 років. Ні ні, ти що? Це нормально, я просто надмірно реагую
"Вибач"
Так, це через тебе, я хотіла покінчити життя самогубством в 12, що? Це надто рано, тому ти вважаєш, що я це вигадала? Через мій вік ти будеш сміятися коли я проситиму допомоги? Так звісно, я все ще тебе дуже сильно люблю, ти не хотів, правда?
"Вибач"
Я винна, в тому, що вони дізналися і дзвонили тобі, пробач, можливо ти мені допоможеш?Ні? Ти будеш кричати мені "Але ж ти хочеш померти", до поки я не почну кричати, з такою силою, що вириває гланди, тобі " НІ НЕ ХОЧУ" ? Окей, ти старша, ти знаєш більше
"Вибач"
Ти будеш кричати, що я найгірша людина в твоєму житті, що краще б я не народжувалася, навіщо я взагалі потрібна?, будеш кидати в мене речі, та бігати з ножем за мною, кричачи, що хочеш мене вбити? Будеш показувати як ти перізатимеш мені горло?. Звісно, що я не повинна це приймати близько до серця, це ти мене вибач, я дійсно погана, ходи обійму
"Вибач"
Що? Ти будеш мене ненавидіти тільки за те що, я народилася і народила мене моя мама? Ти будеш булити, ненавидіти мене та мою маму 8 років? Скажеш, що я ніколи не була і не буду твою внучкою? Відмовишся проводити зі мною час, а потім питатимеш чому, я не дзвоню? Будеш кричати моїй мамі, щоб вона забрала від тебе цю "дитину "?
Так звісно, я розумію, що я тобі огидна, пробач
"Вибач"
Ви будете мене бити за те, що я дитина і просто не достатньо вмію керувати своїми руками, щоб зробити щось обережно? Ви будете мене доводити, щоб я благала маму забрати мене? Щоб я втікала, та щоб боялася вас? Ой так, я дуже бридка дитина, звісно, тільки не дивуйтеся, що я не спілкуюсь з вами