Звісно, після цього слова зникають усі мою думки та емоції, над котрими я думала, плакала та хотіла, щоб мене почули. Ви всі праві, я заслугою на кожне слово, дію, рух, емоцію, байдужість, ігнор, плач, біль. Вибачте за це, я не повинна була розповідати вам про це, адже це означає, що я виню вас, "нав'язую почуття провини".
Так я це приховаю, до тих пір, поки ця образа не оживе в середині мене, і не напише ось це усе.
"Вибач"
Та пішов/ла ти нахуй. Не вибачаю.