"Вибач"
А так, звісно, нічого страшного, що я чекала до 5 ранку сподіваючись на твою відповідь
"Вибач"
Звісно, йди до своїх друзів, вони важливіші за мене
"Вибач"
Нічого, я не така й важлива щоб бути твоїм пріоритетом
"Вибач"
Так, я розумію, що тобі погано, я тебе підтримаю, нічого якщо ти ніколи не переймаєшся мною
"Вибач"
Нічого, я розумію, що ти просто хотіла відпочити від "інших", навіть якщо це означає, що я для тебе просто одна з " інших"
"Вибач"
Забий, все добре, не страшно, що я сиділа та чекала повідомлення від тебе увесь день, та ти "забула" написати, а потім я бачила як ти сидиш з друзями, в тому ж застосунку де спілкуємось ми, і я постійно потрапляла тобі на очі
"Вибач"
Так звісно, я буду тебе підтримувати, любити, допомагати.. Навіть якщо ти не знаєш нічого про мене, не знаєш як мене підтримати, не знаєш коли мені погано, не знаєш як мені допомогти, не знаєш як мене любити та навіть не стараєшся про це дізнатися
"Вибач"
Ой звісно, не потрібно вибачатися, займайся своїми справами по типу сидінні в тік тоці, поки я заради тебе не сплю сутками, їм з телефоном в руках, вчуся з телефоном в руках, дивлюся серіали/фільми з телефоном в руках, ходжу в туалет з телефоном в руках, гуляю з телефоном в руках, готую з телефоном в руках, плачу з телефоном в руках, переживаю панічки з телефоном в руках. Це нічого
"Вибач"
Ні, вибач ти, що я надто сильно опікуюсь тобою, та запитую про твоє самопочуття, здоров'я фізичне та ментальне. А те що ти зриваєшся на мені за це.. Ну нічого, подумаєш я всього навсього буду боятися опікуватися іншими в майбутньому, це не страшно, адже це не твоя проблема
"Вибач"
Ти не можеш дати мені того самого? Ой все в порядку, я просто внушу собі в голову, що ти просто такий, що це нормально, ти мене цінуєш "по-своєму". Внушу те, що мені з цим окей. А потім побачу тебе в наступних стосунках, де ти робитимеш усе чого я так жадала від тебе, для іншої
"Вибач"
Ні, дійсно нічого, нічого, що ти сприймаєш мене як належне, я в нормі з цим, я буду старатися для тебе, кожного разу роблячи, щось нове для тебе, щоб тобі не набридло, а потім ти мене кинеш, адже "діло не в тобі, а в мені" "ти надто хороша та мила для мене, ти не знаєш яка я насправді" "протилежності не притягують, розумієш? "
А ти коли небудь, хотіла відкритися для мене повністю? Ти дозволяла собі бути чесною? Ти хотіла, щоб я тобі розповіла усю правду про себе? Ти готова до неї? Ти не будеш сприймати це як "тупий підлітковий період"? Ти не будеш з цього сміятися? Ти сприймеш мене в серйоз?
"Вибач"
Та не парся, це нічого, що ти нав'язала мені комплекс до мого віку своїми дуже недоречними та не коректними висловами та фразами, коли я просила про допомогу. Нічого, що через це я відчувала огиду до себе, ти не винна в тому, що я попросила у тебе поради
"Вибач"
Все гаразд, я розумію, ти мені не довіряєш, так звісно, я розумію усі причини, це "не я така а ти така"," це мої особисті таргани в голові", " я з усіма так роблю, ти не єдина".
Нічого, що через це я буду почуватися як гімно, все в порядку, я сама винна, адже я тобі довірилась
"Вибач"
Ой та ти що? Дійсно? Твоя подруга дає тобі знаки на те що, закохана в тебе? Вона так "мило" тебе взяла за руку сьогодні? Та все в порядку, виводь мене на ревність далі, я буду почуватися зрадженою але нічого не казатиму адже "ти ненавидиш зради" і ти "ніколи б мені не зрадила ", тому мої слова, про мої ж почуття були б образливі для тебе, адже я б назвала тебе "зрадницею".
Ой що? Я якась відсторонена та сумна після того, що ти робиш? Та ні, тобі здалося.
"Вибач"
Так звісно, це твоя болюча тема, я не буду її чіпати, навіть якщо через це ти мені не довіряєш та ненавидиш мою єдину подругу яка тобі нічого не зробила. Ой що? Мої болючі теми ти проігнорувала і продовжила на них давити? Та все окей, я заслужила