Перечитав «Хімія смерті. Перше розслідування» з серії про Девіда Гантера. Ділюся свіжими враженнями👇🏽

Якщо коротко: класно, цікаво, але за першого читання захвату було більше. І це окей, бо кожне нове перечитування/перегляд дають можливість сприймати матеріал без «рожевих окулярів», якщо просто.
Критичні зауваження дозволяють зрозуміти матеріал значно краще.

Не буду описувати враження про персонажів дуже детально, аби не спойлерити. Просто скажу:
Дженні (як і першого разу в усіх трьох книгах) діяла мені на нерви. Втома й горе, само собою, це важко.
Девід чудовий, але цього разу деякі його дії здалися максимально нелогічними (мабуть, теж окей). Навіть сильний персонаж має мати фізичні обмеження, хіба ні?
Генрі — широчезне поле для роздумів про трагедію змарнованого потенціалу.

Всі інші чудово вписалися в атмосферу, особливо священник🙌🏽

Насправді книга хороша. Це все ще моя улюблена серія. Я звернув увагу на цікаві деталі, отримав цінні уроки для вдосконалення своїх робіт і просто добре провів час