✓

Чимало подій відправили в аут. Зокрема правда про Клодію. Про Біллі я взагалі мовчу. Він моя найбільша травма в цій історії.

Про дітей: як на мене, вони усі здебільшого були самотніми, маючи когось поруч. Це сумно, бо схоже на правду.

Нас змушували підозрювати кожного. Нам накидали містики, привидів, окультизму й повернули стрілочки на Інститут і навіть кількох героїв, а розгадка виявилася вражаючою.

І фінал мені сподобався. Класна книга, хоча слово «класна» надто пласке для опису.

P.s. писав би більше, але тоді накидаю багацько спойлерів