Вирішив трохи відкласти писання, бо ідея є, але почуваюся надто втомленим, аби втілювати, зважаючи на обсяг попередньої роботи, тож взявся за список книг, які хотів почитати (і для натхнення, само собою), але все то часу бракувало, то зосередженості.

«Острів проклятих» Денніса Лігейна — найкраще, що я читав у жанрі «трилер».
Сюжет настільки цікавий, що на читання пішло не цілих два дні.
Класні персонажі, яким хотілося вірити й за долю яких хотілося переживати.

Я збирався зупинитися на 16 розділі та йти спати, але перша фраза 17 розділу зацікавила і змусила лишитися, дочитати до самого кінця. Що це, як не ознака майстерності письменника?

Чак — мій фаворит. Неймовірний персонаж. Зокрема через нього я так захопився книгою і не міг зупинитися, поки не дізнався, чим усе скінчилося.

Фінал не розчарував. Закінчилося все досить зрозуміло. Не виникло питання: а на біса я витратив свій час на цей текст?

За цією книгою є фільм з Леонардо ДіКапріо (не дивився, але днями гляну)