— Даси почитати?

— Мені найменший новий шматок як свято, Сете.

Десь від кінця лютого з графіком публікацій+труднощами з роботою над проєктами, які, як я сподівався, вдасться довести до фіналу, кожен день нагадує м'ясорубку.

Тепер, працюючи над «Консильєрі», я часто переймаюся тим, чи блок не перекриє мені дорогу десь посередині, коли ніби й ідеї є, задум непоганий, але не пишеться.

Напевно (точно!) в такі миті я нестерпний, і мені щиро шкода Саню й Алека. Ці два титани досі не послали мене якнайдалі зі своїми сумнівами💪🏽

Думки перетворюються на розділи не лише завдяки моїм фантазіям, а й більшою мірою завдяки розумінню: вони в мене вірять, отже, я зможу