Дочитався до п'ятдесят третього розділу. Два дні хапав нечитун, чи то через роботу, чи то через побут, але ввечері стіну пробило🤌🏽

Назбирав вам трохи чіпких фраз
(подякуємо Ґлену, бо з мною обраного там, здається, найбільше його мудростей).

Ближче до закінчення п'ятдесят третього розділу Ларрі змусив мене серйозно переживати за стосунки.
Читав ту сцену біля гір ледь не крізь пальці, бо розумів — Ларрі зробить один невірний крок і все, моя любов до нього вмре
(на щастя, не вмерла).

Загалом, розділи другого тому емоційно насичені
(хоча деякі метафори пробивали мене на ржач, як ненормального)