Ми вичитали шістнадцять розділів «Із крові янгола» і дійшли до частини, яку я, мабуть, обожнюю найбільше.

Дочитав останній рядок розділу й кажу: тепер мені цікаво, чи зможу колись повторити подібне? Ідеї з'являються, але в процесі втілення ловлю блок і доводиться відкладати роботу, бо виходить безглузде ґвалтування тексту.
Алек відсувається від екрана й каже: чи зможеш повторити подібне? Ні.
Мовчить, мовчить, тоді каже далі: Сет, кожна нова «гора» змінює альпініста. Ти не зможеш написати щось подібне, бо наступні проєкти виходитимуть інакшими, глибшими. Дай собі часу.

І так, знаєте, в цьому щось є. Іноді картаю себе за цю неможливість виборсатися з синдрому «чистого аркуша», проте, озирнувшись назад на масштаби проєкту «В.З.П.» розумію, що творчому джерелу потрібен час на відновлення.

Словом, цим хотів нагадати, що від зайвого тиску натхнення не з'явиться (як і бажання робити будь-що інше).
Пам'ятайте про відпочинок і турботу про себе